Польща планує заборонити соцмережі дітям до 15 років

У Польщі готують закон, який має обмежити доступ дітей до соцмереж до 15 років. Ініціативу публічно коментувала міністерка освіти Барбара Новацька. Для українських батьків у Польщі це практичне питання: як може виглядати перевірка віку, чи будуть видаляти акаунти та що робити вже зараз, щоб зменшити ризики для безпеки й психічного здоров’я дитини.

ЗМІСТ

• Що саме планують і чи це вже заборона
• Кого стосуватимуться зміни: українські діти в Польщі
• Які платформи можуть потрапити під обмеження
• Як може працювати перевірка віку і які тут ризики
• Що це означає для батьків: практичний план дій
• Чому влада говорить про психічне здоров’я дітей
• Досвід інших країн: ЄС і Австралія
• Поширені запитання батьків
• Офіційні ресурси

Що саме планують і чи це вже заборона

Станом на кінець лютого 2026 року йдеться про план і підготовку законопроєкту, а не про норму, яка вже діє. У публічних заявах і повідомленнях у медіа звучить ключова ідея: дітям до 15 років мають обмежити доступ до соцмереж, а обов’язок перевіряти вік можуть покласти на самі платформи (соцмережі), а не на школу чи батьків.

Також згадується можливість штрафів для платформ, якщо вони не блокуватимуть доступ неповнолітнім. У частині комунікації наголошують, що мотивація ініціативи пов’язана з безпекою дітей та впливом соцмереж на їхній розвиток.

У різних оцінках фігурує орієнтир, що нові правила можуть запрацювати не раніше 2027 року, але це залежить від темпів законодавчого процесу і того, якою буде фінальна версія закону.

Кого стосуватимуться зміни: українські діти в Польщі

Якщо обмеження ухвалять на рівні польського закону, воно зазвичай стосується усіх дітей, які перебувають у Польщі та користуються платформами на її території, незалежно від громадянства. Тобто українські діти, які живуть і навчаються в Польщі, теж потрапляють у зону дії.

Для сімей під тимчасовим захистом або з іншим статусом важливо відстежувати загальні правила перебування та документи, але у випадку регулювання соцмереж ключове буде не те, який у вас статус, а вік дитини та технічні правила доступу до платформи. Якщо вам актуально розібратися зі статусом UKR і базовими нюансами, корисно мати під рукою матеріал: тимчасовий захист у Польщі: зміни.

Окрема тема, яку іноді плутають із “забороною соцмереж”, це правила використання телефонів у школі. Навіть якщо держава обмежує соцмережі, школа може мати власні внутрішні правила щодо смартфонів на уроках або перервах.

Які платформи можуть потрапити під обмеження

Найскладніше питання в подібних ініціативах: що саме вважати “соцмережею”. У повсякденній мові це TikTok, Instagram, Facebook, Snapchat, X та подібні сервіси. Але на практиці межі розмиті.

У законі можуть окремо визначати:

• соцмережі як платформи з публічним контентом і стрічкою рекомендацій (алгоритмічна подача відео та постів);
• месенджери (наприклад, чати), які формально не завжди є соцмережами;
• соціальні функції в іграх (чати, групи, стріми);
• відеоплатформи, де є коментарі, рекомендації та прямі ефіри.

Саме тому варто чекати конкретики в тексті законопроєкту: інколи обмеження формулюють як “обліковий запис” (створення й утримання акаунта), а не як перегляд контенту взагалі.

Як може працювати перевірка віку і які тут ризики

Якщо мета держави зробити правило реальним, а не “на папері”, ключовим стане механізм age verification (перевірки віку). У світі використовують кілька підходів, і кожен має плюси та мінуси.

Типові моделі перевірки віку

• Самодекларація (дитина сама вводить дату народження). Це найпростіше, але найменш ефективне.
• Підтвердження через документи або надійний цифровий інструмент. Ефективніше, але піднімає питання приватності та безпеки даних.
• Батьківське підтвердження через акаунт дорослого. Ідея звучить логічно, але технічно реалізувати складно, і не завжди зрозуміло, як запобігти формальному “кліку згоди” без контролю.
• Оцінка віку (наприклад, автоматичні інструменти). Це викликає найбільше дискусій щодо помилок і приватності.

Що важливо для батьків з точки зору безпеки

Незалежно від того, яку модель запропонують, є базові правила цифрової гігієни, які варто проговорити з дитиною ще до будь-яких нових законів:

• Не надсилати фото документів у чатах і не завантажувати їх на підозрілі сайти “для підтвердження віку”.
• Не переходити за посиланнями з повідомлень “ваш акаунт заблокують, терміново підтвердіть вік”. Це типова схема фішингу.
• Увімкнути двофакторний захист на акаунтах підлітка, якщо він старший і вже має профілі (за правилами платформи).
• Налаштувати приватність: закритий профіль, обмеження повідомлень від незнайомців, контроль коментарів.

Якщо дитина користується телефоном самостійно, корисно також мати під рукою практичні інструменти для батьків: від таймерів екранного часу до сімейних налаштувань. У добірці корисних додатків у Польщі можна підібрати те, що допоможе в побуті, зокрема й для організації дня.

Що це означає для батьків: практичний план дій

Навіть якщо закон ще готується, для сім’ї найважливіше не чекати “коли заборонять”, а зробити використання соцмереж керованим і безпечнішим уже зараз. Ось план, який добре працює в реальному житті.

Крок 1. Домовтеся про чіткі правила

• Телефон не ночує в ліжку, зарядка поза спальнею.
• За 60 хвилин до сну без стрічки та коротких відео.
• Під час уроків і виконання домашніх завдань сповіщення вимкнені.

Крок 2. Увімкніть батьківський контроль і ліміти часу

Вбудовані функції на смартфоні часто достатні, щоб зменшити ризик “безкінечної стрічки”. Важливо домовлятися, а не робити це потайки: дитина краще приймає правила, якщо розуміє причину.

Крок 3. Проговоріть сценарії небезпеки

Дитина має знати прості алгоритми: що робити при кібербулінгу, куди натиснути “поскаржитися”, як заблокувати користувача, чому не можна ділитися інтимними фото, як розпізнати маніпуляцію від дорослого незнайомця.

Крок 4. Зробіть офлайн активності реальними, а не “для галочки”

Якщо забрати соцмережі без альтернативи, дитина шукатиме обхідні шляхи. Працює краще, коли в розкладі є гурток, спорт, прогулянки, зустрічі з однолітками. Для багатьох українських сімей важливо, щоб дитина була інтегрована в шкільне середовище. Якщо актуально, ось практичний матеріал: як записати дитину до школи у Польщі.

Крок 5. Домовтеся про “сигнал довіри”

Найкращий захист від ризиків у соцмережах це ситуація, коли дитина не боїться сказати: “мені страшно”, “мене шантажують”, “мені пише дорослий”. Поясніть, що за такі повідомлення дитину не карають, а допомагають.

Якщо ситуація стала екстреною (загроза здоров’ю або життю), важливо діяти швидко. Збережіть собі інструкцію: як викликати екстрені служби у Польщі.

Чому влада говорить про психічне здоров’я дітей

У публічній аргументації таких ініціатив зазвичай фігурують три великі блоки ризиків:

• Психічне здоров’я: тривожність, проблеми із самооцінкою, нав’язливе порівняння з іншими, залежність від реакцій і лайків.
• Сон і концентрація: звичка “доскролити ще трохи” часто з’їдає час сну, а втома погіршує навчання й настрій.
• Безпека: кібербулінг, небажані контакти від дорослих, шкідливий контент і ризикові “челенджі”.

Важливо розуміти: закон може допомогти створити “загальні правила гри”, але він не замінить щоденної роботи в сім’ї. Найкраще, що може зробити батько або мама, це поєднати розумні обмеження з довірою і підтримкою.

Досвід інших країн: ЄС і Австралія

Польща не єдина, хто рухається в бік вікових обмежень для соцмереж. У різних країнах відрізняються підходи: десь це жорстка межа, десь батьківська згода, а десь фокус на відповідальності платформ і надійній перевірці віку.

Австралія: мінімальний вік 16 років і відповідальність платформ

Австралія запустила одну з найжорсткіших моделей: платформи повинні вживати “розумних кроків”, щоб користувачі до 16 років не мали облікових записів. При цьому штрафи передбачені для компаній, а не для дітей чи батьків. Такі правила набрали чинності у грудні 2025 року.

Франція: курс на обмеження до 15 років

Франція кілька років поспіль посилює регулювання для захисту неповнолітніх в інтернеті. Там обговорювали й ухвалювали рішення, які встановлюють поріг 15 років і вимагають ефективніших механізмів контролю. Важлива деталь для ЄС: у частині правил для великих платформ значення має європейське регулювання, тому країни часто узгоджують свої рішення з загальноєвропейськими рамками.

Інші країни Європи: хвиля ініціатив

У 2025 – 2026 роках у Європі з’явилося багато схожих ідей: підняти мінімальний вік, обмежити підліткові акаунти, посилити відповідальність платформ, вимагати реальної перевірки віку. Наприклад, Іспанія та Греція публічно пропонували вікові обмеження, а в Німеччині на політичному рівні обговорювали межу 14 років. Частина держав також посилює правила для платформ через механізми ЄС, зокрема через стандарти захисту неповнолітніх.

Для батьків у Польщі це означає одне: навіть якщо деталі польського закону ще готуються, загальний тренд у Європі та світі рухається до більшого контролю за дитячими акаунтами і реального вікового бар’єра.

Поширені запитання батьків

Чи каратимуть батьків або дітей?

У моделях, які обговорюють у Польщі та в багатьох країнах, санкції зазвичай спрямовані на платформи, які не виконують вимоги. Але остаточну відповідь дасть лише текст закону після ухвалення.

Що буде з акаунтами, які дитина вже має?

У разі запуску жорстких правил можливі різні сценарії: від поетапного переходу до видалення або блокування акаунтів, якщо вік не підтверджено. Часто закони передбачають перехідний період, щоб користувачі та платформи встигли адаптуватися.

Чи зможе дитина обійти обмеження?

Технічно обходи існують завжди. Але для батьків важливіше інше: якщо дитина вчиться обходити правила, вона частіше опиняється в більш ризикованому онлайн-середовищі. Тому ставка має бути не лише на “заборону”, а на домовленості, довіру і безпечні звички.

Як говорити з підлітком, щоб не було війни вдома?

Найкраще працює комбінація з трьох речей: визнати, що соцмережі для підлітка важливі; пояснити, які саме ризики ви бачите; домовитися про конкретні правила і наслідки, які виконують усі члени сім’ї. Якщо батьки теж не відкладають телефон під час спільної вечері, дитині складно повірити у “корисні обмеження”.

Офіційні ресурси

• gov.pl
• sejm.gov.pl
• digital-strategy.ec.europa.eu
• digital-strategy.ec.europa.eu
• esafety.gov.au

Дисклеймер: цей матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Формулювання та механізми можуть змінюватися під час роботи над законопроєктом і в процесі його ухвалення.