Суд ЄС: українцям не можна відмовляти в тимчасовому захисті лише через подану заяву в іншій країні ЄС

Українцям не можуть автоматично відмовляти в тимчасовому захисті лише через те, що вони раніше подали відповідну заяву в іншій країні Європейського Союзу. Такий висновок зробив Суд ЄС у справі Krasiliva (C-753/23). Рішення має значення для українських біженців, які змінюють країну перебування, зокрема переїжджають до Польщі з Німеччини, Чехії або інших держав ЄС. Однак є важлива умова: попередня заява ще не повинна була завершитися отриманням відповідного дозволу на проживання.

Важливе уточнення щодо дати: рішення у справі Krasiliva (C-753/23) Суд Європейського Союзу ухвалив 27 лютого 2025 року. Його не слід плутати з рішенням від 1 жовтня 2026 року у справі C-249/25 (Jilin), яке стосується іншого питання — строків розгляду заяв про міжнародний захист.

ЗМІСТ

• Що постановив Суд ЄС щодо тимчасового захисту українців?
• Справа Krasiliva: чому українці відмовили в Чехії?
• Коли попередня заява в іншій країні ЄС не є підставою для відмови?
• Чи можна мати тимчасовий захист одночасно у двох країнах ЄС?
• Що рішення Суду ЄС означає для українців у Польщі?
• Що робити, якщо відмовили в тимчасовому захисті?
• Поширені запитання українців
• Висновок і офіційне рішення суду

Що постановив Суд ЄС щодо тимчасового захисту українців?

Суд Європейського Союзу (Trybunał Sprawiedliwości Unii Europejskiej, TSUE) розглянув питання про те, чи може держава ЄС відмовити людині в оформленні дозволу на проживання на підставі тимчасового захисту, якщо вона раніше вже звернулася з аналогічною заявою до іншої держави.

Головний висновок суду: сама наявність попередньої заяви в іншій державі ЄС не дозволяє автоматично відмовити в оформленні документа на проживання, якщо заявник ще не отримав відповідного дозволу в першій державі.

Суд розтлумачив статтю 8(1) Директиви 2001/55/ЄС про тимчасовий захист. Національне законодавство не може передбачати такої автоматичної відмови всупереч положенням цієї директиви.

Крім того, суд підтвердив ще одне важливе право: людина повинна мати можливість оскаржити в суді рішення про визнання її заяви неприйнятною.

Це означає, що державні органи не можуть просто закрити питання посиланням на попереднє звернення в іншій країні та повністю позбавити заявника ефективного судового захисту.

Справа Krasiliva: чому українці відмовили в Чехії?

Підставою для рішення стала справа української громадянки, яка зверталася по тимчасовий захист у двох країнах Європейського Союзу.

Обставини справи були такими:

1. 15 липня 2022 року громадянка України в’їхала на територію Європейського Союзу.
2. 19 липня 2022 року вона подала заяву на тимчасовий захист у Німеччині.
3. 20 вересня 2022 року українка звернулася з аналогічною заявою в Чехії.
4. Міністерство внутрішніх справ Чехії (Ministerstvo vnitra) визнало другу заяву неприйнятною, посилаючись, зокрема, на попереднє звернення або отримання захисту в іншій державі.
5. Українка оскаржила це рішення в суді.

Під час судового розгляду було встановлено, що на момент відповідних обставин заявниця подала документи в Німеччині, але ще не отримала там тимчасового захисту у формі відповідного дозволу на проживання.

Чеський суд скасував відмову Міністерства внутрішніх справ. Згодом справа дійшла до Верховного адміністративного суду Чехії (Nejvyšší správní soud), який звернувся до Суду ЄС за тлумаченням європейського законодавства.

27 лютого 2025 року Суд ЄС ухвалив рішення у справі C-753/23, Krasiliva, ECLI:EU:C:2025:133.

Суд підтвердив, що попереднє звернення по дозвіл у межах тимчасового захисту без його отримання не може саме по собі бути підставою для відмови в іншій державі. Також було підтверджено право на ефективне судове оскарження рішення про неприйнятність заяви.

Коли попередня заява в іншій країні ЄС не є підставою для відмови?

Найважливіше в рішенні Krasiliva — розмежування двох ситуацій: коли людина лише подала заяву та коли вона вже отримала відповідний дозвіл на проживання в межах тимчасового захисту.

Ситуація 1. Заяву подано, але рішення ще немає

Наприклад, громадянка України звернулася по тимчасовий захист у Німеччині. Поки документи розглядалися, вона переїхала до Чехії та подала нову заяву.

Якщо в Німеччині відповідний дозвіл на проживання ще не був виданий, сама попередня заява не може автоматично перешкоджати розгляду питання в Чехії.

Саме таку ситуацію безпосередньо охоплює рішення Суду ЄС.

Ситуація 2. Тимчасовий захист уже оформлено в іншій державі

Інша ситуація виникає, коли громадянин України вже отримав дозвіл на проживання в межах тимчасового захисту, наприклад у Німеччині, а потім вирішив переїхати до Польщі.

У такому випадку рішення Krasiliva не можна трактувати як безумовне право одночасно отримати аналогічні документи та соціальні виплати у двох державах.

Необхідно враховувати правила переходу між країнами, припинення попереднього захисту, процедуру реєстрації в новій державі та чинні національні вимоги.

Ситуація 3. У новій країні відмовили без перевірки обставин

Якщо орган влади посилається виключно на факт попередньої заяви, важливо з’ясувати, чи перевірив він фактичне отримання дозволу на проживання в іншій державі.

За відсутності такого дозволу заявник може посилатися на рішення Krasiliva, якщо обставини його справи відповідають ситуації, яку розглядав Суд ЄС.

Чи можна мати тимчасовий захист одночасно у двох країнах ЄС?

Ні, рішення Krasiliva не встановлює права одночасно користуватися тимчасовим захистом і пов’язаною з ним допомогою у двох державах.

Суд розглядав конкретне питання: чи дозволено відмовити в оформленні дозволу на проживання лише тому, що аналогічну заяву раніше подали в іншій країні, але відповідного дозволу там ще не отримали.

Це не тотожне питанню про одночасне отримання соціальних виплат, медичного забезпечення чи інших прав у декількох державах.

При зміні країни тимчасового захисту необхідно перевіряти, як припинити попередню реєстрацію та оформити нову, щоб уникнути суперечностей між державними реєстрами.

Особливо уважними потрібно бути людям, які отримували допомогу на проживання, житло або утримання дітей. Неправомірне одночасне отримання виплат може призвести до вимоги повернути кошти.

Що рішення Суду ЄС означає для українців у Польщі?

Для українців у Польщі це рішення важливе насамперед у ситуаціях, коли людина раніше зверталася по тимчасовий захист в іншій державі ЄС, але не завершила там процедуру оформлення відповідного дозволу.

Оскільки рішення Суду ЄС тлумачить положення європейського права, його висновки мають враховуватися також польськими адміністративними органами та судами в аналогічних правових ситуаціях.

Проте це не означає, що кожен українець після звернення в іншій державі автоматично отримує PESEL UKR або інше підтвердження права на перебування в Польщі.

Польські органи можуть перевіряти інші законні умови, зокрема належність заявника до категорій осіб, які мають право на тимчасовий захист, його попередній статус та обставини перебування.

Чи допоможе рішення українцям із PESEL UKR?

У Польщі одним із ключових механізмів підтвердження статусу для відповідних категорій громадян України є реєстрація PESEL зі статусом UKR.

Однак рішення Krasiliva безпосередньо стосується тлумачення права на оформлення дозволу на проживання в межах тимчасового захисту. Воно не визначає окремо процедуру присвоєння чи відновлення статусу PESEL UKR за польським законодавством.

Тому його застосування до конкретної ситуації в Польщі залежить від причини відмови та правової підстави, на яку посилається польський орган.

Детальніше про польську систему ідентифікації можна прочитати в матеріалі що таке PESEL та як отримати номер у Польщі.

А якщо українець уже мав захист у Німеччині або Чехії?

Якщо тимчасовий захист в іншій державі вже було оформлено, потрібно окремо перевірити правила його припинення та набуття відповідного статусу в Польщі.

Саме рішення Krasiliva не вирішує всі питання переходу між державами. Воно встановлює конкретну заборону на автоматичну відмову у випадку попередньої заяви без отриманого дозволу.

Також варто враховувати зміни польського законодавства щодо українців під тимчасовим захистом. Про це читайте в матеріалі зміни після 4 березня 2026 року для українців у Польщі.

Що робити, якщо відмовили в тимчасовому захисті через іншу країну ЄС?

Якщо державний орган відмовляє в оформленні тимчасового захисту, посилаючись на попередню заяву в іншій країні, не варто обмежуватися усним поясненням працівника установи.

Доцільно діяти послідовно.

Крок 1. З’ясуйте точну причину відмови

Необхідно встановити, чи справді відмова пов’язана лише з попереднім зверненням в іншій державі, чи орган посилається також на інші обставини.

За можливості отримайте письмове рішення або документальне підтвердження причини відмови. Це важливо для подальшого оскарження.

Крок 2. Підготуйте підтвердження попереднього статусу

Корисними можуть бути:

• копія заяви, поданої в іншій державі ЄС;
• підтвердження дати подання документів;
• листування з міграційним органом іншої держави;
• документ, який підтверджує, що дозвіл на проживання в межах тимчасового захисту не було видано;
• рішення про припинення попереднього захисту, якщо такий захист уже існував;
• письмова відмова органу, який розглядав нову заяву.

Конкретний перелік документів залежатиме від ситуації заявника та процедури в державі, де він звертається по захист.

Крок 3. Посилайтеся на рішення Суду ЄС Krasiliva

Якщо попередній дозвіл на проживання ще не був отриманий, а відмова ґрунтується лише на факті подання заяви в іншій країні, можна посилатися на:

• справу C-753/23 (Krasiliva);
• рішення Суду ЄС від 27 лютого 2025 року;
• статтю 8(1) Директиви 2001/55/ЄС;
• статтю 47 Хартії основних прав Європейського Союзу щодо ефективного судового захисту.

Посилання на це рішення саме по собі не гарантує позитивного результату. Потрібно встановити, що обставини конкретної справи справді відповідають правовій ситуації, яку розглядав Суд ЄС.

Крок 4. Перевірте можливість оскарження

Суд ЄС підтвердив право на ефективний судовий засіб захисту від рішення про неприйнятність заяви на дозвіл на проживання в межах тимчасового захисту.

Практична процедура оскарження залежить від країни та виду ухваленого адміністративного рішення. У Польщі важливо перевірити, який саме орган ухвалив рішення, якою процедурою воно регулюється та чи передбачене адміністративне оскарження перед зверненням до суду.

Важливо: строки оскарження можуть бути обмеженими. Не варто припускати, що для всіх рішень про тимчасовий захист діє однаковий термін.

Якщо ситуація складна або рішення вже отримано, доцільно звернутися до юриста, який спеціалізується на міграційному та адміністративному праві відповідної держави.

Поширені запитання українців про тимчасовий захист у різних країнах ЄС

Чи можна подати заяву в Польщі, якщо раніше подавав документи в Німеччині?

Попереднє подання заяви в Німеччині саме по собі не повинно бути автоматичною підставою для відмови у видачі дозволу на проживання в межах тимчасового захисту, якщо такий дозвіл у Німеччині ще не був отриманий. Водночас необхідно відповідати іншим застосовним вимогам.

Чи можна переїхати до Польщі після отримання захисту в Чехії?

Переїзд можливий, але оформлення тимчасового захисту в новій державі залежить від чинних правил. Якщо дозвіл уже отримано в Чехії, рішення Krasiliva не надає автоматичного права на одночасний захист у Польщі. Слід з’ясувати порядок припинення попереднього статусу та умови оформлення нового.

Чи зобов’язані польські органи враховувати рішення Суду ЄС?

Так. Тлумачення права ЄС, надане Судом Європейського Союзу, має значення для застосування відповідних норм у державах-членах, включно з Польщею. Водночас необхідно враховувати конкретні факти та правові підстави кожної справи.

Чи можна оскаржити відмову, якщо орган заявив, що вона остаточна?

Суд ЄС підтвердив право на ефективний судовий захист у ситуації, коли заяву на дозвіл у межах тимчасового захисту визнано неприйнятною. Навіть якщо національне законодавство обмежує можливість оскарження, необхідно перевірити його відповідність праву ЄС.

Чи означає рішення, що можна отримувати допомогу у двох країнах?

Ні. Суд не дозволяв одночасне отримання соціальної допомоги в кількох державах. Рішення стосується підстав відмови у видачі дозволу на проживання та права на судове оскарження.

Коли саме Суд ЄС ухвалив рішення Krasiliva?

Рішення ухвалено 27 лютого 2025 року у справі C-753/23. Його офіційний ідентифікатор — ECLI:EU:C:2025:133. Рішення від 1 жовтня 2026 року у справі C-249/25 стосується іншого спору та не є рішенням Krasiliva.

Висновок: що важливо знати українцям

Рішення Суду Європейського Союзу у справі Krasiliva посилило правові гарантії людей, які користуються механізмом тимчасового захисту після виїзду з України.

Головне правило: якщо український громадянин подав заяву на отримання дозволу на проживання в межах тимчасового захисту в одній державі ЄС, але ще не отримав цей дозвіл, інша держава не може автоматично відмовити йому лише через факт попереднього звернення.

Друге важливе положення — право оскаржити рішення про неприйнятність заяви в суді.

Водночас рішення не запроваджує автоматичного надання статусу в будь-якій обраній країні та не дає права одночасно отримувати допомогу в декількох державах ЄС.

Для українців у Польщі це рішення може бути важливим правовим аргументом у випадку відмови, пов’язаної з попередньою заявою в іншій державі, якщо відповідний дозвіл там ще не було отримано.

Офіційне джерело: рішення Суду Європейського Союзу від 27 лютого 2025 року у справі C-753/23 (Krasiliva) на EUR-Lex.