Програма Au-Pair у Німеччині: можливість для молоді пожити в європейській родині

Au-Pair у Німеччині — це шанс для молоді з України побачити Німеччину зсередини, пожити в німецькій родині, підтягнути мову, спробувати самостійне життя та спокійно придивитися: чи підходить вам ця країна для навчання, роботи або довшого проживання.

Учасник програми живе в сім’ї, допомагає з дітьми та легкими домашніми справами, а натомість отримує кімнату, харчування, страхування та щомісячні кишенькові гроші. На сайті ЮА Мігрант ми розповідаємо про основні правила програми Au-Pair, актуальні вимоги та ділимося порадами, особливо важливими для українців, які вже живуть у Німеччині або лише планують переїзд.

ЗМІСТ

• Що таке програма Au-Pair і як вона працює?
• Хто може стати Au-Pair у Німеччині?
• Що потрібно знати про німецькі родини?
• Типові обов’язки Au-Pair
• Як взяти участь у програмі?
• Що після програми Au-Pair?
• Поради та нюанси для українців у Німеччині

Що таке програма Au-Pair і як вона працює?

Au-Pair (від фр. «au pair» — «на рівних») — це офіційна програма культурного обміну. Ви приїжджаєте до Німеччини, живете в приймаючій родині 6–12 місяців, допомагаєте їй із дітьми та побутом і паралельно відвідуєте курси німецької мови.

Що дає участь у програмі Au-Pair:

• повноцінне занурення в німецьке повсякденне життя — мова, звички, традиції;
• можливість покращити німецьку до рівня, достатнього для навчання чи роботи;
• перший «безпечний» рік за кордоном: є родина, дах над головою і чіткі правила;
• час, щоб зрозуміти, чи хочете ви пов’язати майбутнє саме з Німеччиною.

Натомість родина, згідно з німецькими правилами, зобов’язана забезпечити:

• окрему кімнату в будинку;
• повне харчування (звичайно разом із сім’єю);
• щомісячні кишенькові гроші — щонайменше 280 € на місяць;
• страхування: медичне, від нещасних випадків та цивільної відповідальності;
• можливість відвідувати курси німецької мови (часто родина повністю або частково оплачує курс та/або проїзний);
• нормований графік: не більше 30 годин на тиждень і до 6 годин на день, включно з бейбіситингом.

Важливий момент: Au-Pair не є звичайною роботою. Якщо кишенькові гроші суттєво перевищують 280 €, це вже може трактуватись як наймана праця, а не культурний обмін, і викликати питання у відомств.

Хто може стати Au-Pair у Німеччині?

Для громадян третіх країн (у тому числі України) діють загальні вимоги до Au-Pair у Німеччині. Станом на сьогодні вони виглядають так:

• Вік: від 18 до 26 років на момент подачі заяви на візу Au-Pair.
• Мова: базові знання німецької — мінімум рівень A1 (часто вимагають сертифікат Goethe, telc або ÖSD).
• Сімейний стан: ви не одружені та не маєте власних дітей.
• Здоров’я: хороша фізична та психічна форма, готовність працювати з дітьми.
• Тривалість: готовність залишатися в родині щонайменше 6 місяців (зазвичай 10–12).
• Фінанси: ви самі оплачуєте дорогу до Німеччини та, як правило, назад (якщо інше не обумовлено).
• Досвід із дітьми: вітаються рекомендації з попередньої роботи няньою, вожатою, волонтерством у таборах тощо, але формально це не завжди обов’язкова умова.

Офіційно Au-Pair-статус у Німеччині можна отримати лише один раз і максимум на 12 місяців.

Що потрібно знати про німецькі родини

Не тільки ви «проходите відбір», а й родина повинна відповідати певним критеріям. Приймаюча сім’я зобов’язана:

• мати принаймні одну дитину до 18 років, яка живе в домі;
• забезпечити щоденне спілкування німецькою мовою (хоч би один з батьків має бути носієм або дуже впевнено говорити німецькою);
• не бути вашими близькими родичами (щоб уникнути зловживань програмою);
• надати окрему кімнату, доступ до ванної, інтернету, нормальні побутові умови;
• допомогти з бюрократією: реєстрація за місцем проживання, страховка, візові та міграційні питання;
• дотримуватись графіка: до 30 годин на тиждень, достатня кількість вихідних, принаймні один повний вихідний день на тиждень і оплачувана відпустка.

Важливий сигнал: якщо родина пропонує «чорну» роботу, просить працювати 40–50 годин, не хоче оформлювати договір або мінімізує роль німецької мови — краще відмовитись ще на етапі переписки.

Типові обов’язки Au-Pair

Щоденні завдання Au-Pair стосуються дітей та легких побутових справ. Це не «домробітниця на повну ставку», а помічник родини.

• супровід дітей до садочка, школи, гуртків та назад;
• проведення часу з дітьми: прогулянки, ігри, читання, допомога з домашніми завданнями;
• легке прибирання, пов’язане з дітьми (дитяча кімната, посуд після їжі, іграшки);
• допомога на кухні: накрити/прибрати зі столу, інколи щось просте приготувати;
• невеликі покупки продуктів;
• легкий догляд за домашніми улюбленцями, якщо це обговорено заздалегідь.

Важливо: Au-Pair не має виконувати важкі фізичні роботи, генеральні прибирання всього будинку, доглядати за хворими дорослими чи працювати вночі. Якщо вимоги родини виходять далеко за межі домовленого, потрібно говорити про це відкрито та, за потреби, звертатися до агентства або до місцевої Ausländerbehörde.

Як взяти участь у програмі?

Процес участі в Au-Pair у Німеччині складається з кількох кроків. Якщо коротко, то виглядає це так:

1. Пошук родини. Зазвичай — через спеціальні платформи або перевірені агентства. Важливо уважно читати профіль родини й не соромитися ставити питання.
2. Онлайн-спілкування та «matching». Відеодзвінки з батьками, інколи — й з дітьми. Ви знайомитеся, обговорюєте очікування, графік, обов’язки, оплату.
3. Підписання договору Au-Pair. Стандартний контракт німецькою мовою, де прописані години, обов’язки, кишенькові гроші, відпустка тощо. Переконайтеся, що все зрозуміло.
4. Підтвердження знання німецької. Для візи зазвичай потрібен сертифікат рівня A1. Якщо мова у вас уже добра, це стане великим плюсом при пошуку родини.
5. Страхування. Офіційно родина зобов’язана оформити для вас страхові поліси, але іноді агентства просять довнести частину інформації або документів з вашого боку.
6. Підготовка пакета документів для візи Au-Pair (національна віза D). Зазвичай це: заповнена анкета, закордонний паспорт, контракт з родиною, сертифікат мови, CV, мотиваційний лист, фото тощо.
7. Подача документів до консульства або візового центру Німеччини. Після схвалення візи плануєте дату приїзду і погоджуєте її з родиною.

Якщо ви вже перебуваєте в Німеччині (наприклад, за тимчасовим захистом), теоретично можна обговорювати зміну статусу на Au-Pair, але це завжди потрібно робити через місцеву міграційну службу з урахуванням усіх наслідків для ваших прав на працю й соцгарантій.

Що після програми Au-Pair?

Au-Pair — це тимчасовий статус. Після закінчення року залишатися в Німеччині за тією ж візою не можна. Але це не означає, що ви автоматично повинні назавжди попрощатися з країною.

Після завершення програми молодь часто розглядає такі варіанти:

• Навчання в університеті чи Berufsschule. Можна податися на студентську візу або на програму професійної освіти (Ausbildung).
• Зміна типу дозволу на перебування на робочий. Якщо знайшли роботодавця, який готовий офіційно вас найняти, можна подати заяву на відповідний дозвіл.
• Повернення до України з «плюсом» у вигляді мови й досвіду. Для багатьох це теж дуже цінний сценарій: німецька мова й досвід життя в ЄС сильно підвищують шанси на ринку праці в Україні.

Чи потрібно виїжджати з Німеччини для зміни статусу на інший тип візи, залежить від конкретної ситуації та землі. Краще заздалегідь проконсультуватися в Ausländerbehörde або з профільним юристом.

Поради та нюанси для українців у Німеччині

Після 2022 року багато українців отримали в Німеччині тимчасовий захист та право працювати без програми Au-Pair. Тому перед тим, як подаватися на Au-Pair, варто чесно зважити плюси й мінуси саме для вашої ситуації.

• Особливості для тих, хто вже має тимчасовий захист. Статус за §24 AufenthG часто дає ширші можливості для роботи, ніж віза Au-Pair (де жорстко обмежені години й вид діяльності). Іноді перехід з §24 на Au-Pair може бути невигідним з точки зору доходу й соцгарантій.
• Подбайте про мову ще до приїзду або до зміни статусу. Чим краща німецька, тим легше знайти адекватну родину, уникнути маніпуляцій і домовлятися про справедливі умови.
• Не соромтеся перепитувати. Запитуйте, які саме обов’язки очікують, як виглядає типовий день, хто ще живе в домі, чи є домашні тварини, як далеко школа або курси.
• Фіксуйте домовленості письмово. Якщо родина обіцяє додаткові бонуси (оплата проїзного, курсів, кишенькові гроші понад мінімум), це варто внести в договір або хоча б підтвердити листуванням.
• Плануйте «після Au-Pair» заздалегідь. Уже за кілька місяців після приїзду подумайте: що далі? Курси, Ausbildung, університет, робота? Це допоможе не опинитися в ситуації, коли віза закінчується, а плану немає.
• Пам’ятайте про себе. Якщо відчуваєте, що з вами поводяться несправедливо, надмірно завантажують роботою або порушують домовленості, шукайте підтримку: агентство, консультаційні центри для мігрантів, місцеві ініціативи для українців.

Програма Au-Pair у Німеччині — чудова можливість пожити в європейській родині, удосконалити мову, розширити горизонти й зрозуміти, чи бачите ви своє майбутнє саме тут. Якщо маєте власний досвід участі або запитання — буде цікаво побачити ваші історії й думки у коментарях.