Українців за кордоном можуть по-новому визнавати податковими резидентами України: що пропонує Мінфін

Українці, які живуть і працюють у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах, але зберігають квартиру, сім’ю, реєстрацію або бізнес в Україні, можуть потрапити під нові правила визначення податкового резидентства. Міністерство фінансів України запропонувало змінити підхід: у лютневому законопроєкті для визнання людини резидентом України передбачалося виконання хоча б однієї з визначених умов. Водночас нові норми поки не діють — йдеться про законопроєкт, а не про ухвалений закон.

ЗМІСТ

• Що хоче змінити Мінфін у правилах податкового резидентства
• Кого з українців за кордоном можуть стосуватися зміни
• Чи зробить квартира в Україні людину податковим резидентом
• Як пропонують рахувати правило 183 днів
• ФОП, сім’я та реєстрація в Україні: які зв’язки можуть враховувати
• Що буде, якщо дві країни вважають людину своїм податковим резидентом
• Чи вже діють нові правила податкового резидентства у 2026 році
• Що варто перевірити українцям у Польщі, Німеччині та Чехії
• Часті запитання

Що хоче змінити Мінфін у правилах податкового резидентства

24 лютого 2026 року Міністерство фінансів України оприлюднило для громадського обговорення законопроєкт зі змінами до Податкового кодексу в межах імплементації європейських правил ATAD.

Одна із запропонованих змін стосувалася визначення податкового резидентства звичайних фізичних осіб.

Головна відмінність полягає у самому підході. За чинними правилами застосовується послідовність критеріїв: місце проживання, постійне місце проживання, центр життєвих інтересів, перебування в Україні не менше 183 днів, а в окремих випадках — громадянство.

У лютневому законопроєкті Мінфін запропонував інше формулювання: фізична особа могла б вважатися резидентом України, якщо вона відповідає хоча б одній із передбачених умов.

• має постійне місце проживання в Україні та/або відомості про місце проживання чи перебування у реєстрі територіальної громади;
• фактично перебуває в Україні 183 або більше календарних днів;
• має центр економічних інтересів в Україні;
• має центр особистих інтересів в Україні.

Саме останні два критерії можуть бути особливо важливими для українців, які вже тривалий час живуть за кордоном.

Кого з українців за кордоном можуть стосуватися зміни

Якщо запропонований у лютому підхід у майбутньому буде ухвалений у такому або схожому вигляді, звернути увагу на нього насамперед варто українцям, які фактично живуть у Польщі, Німеччині, Чехії чи іншій країні, але продовжують мати суттєві зв’язки з Україною.

Наприклад, це може бути людина, яка живе і працює у Варшаві, Берліні або Празі, але одночасно:

• залишила за собою житлову нерухомість в Україні;
• має зареєстроване місце проживання в Україні;
• залишається зареєстрованою як ФОП або інша самозайнята особа;
• має чоловіка, дружину або неповнолітніх дітей, які постійно живуть в Україні;
• проводить значну частину року в Україні.

Тобто сам факт переїзду за кордон і роботи в іншій державі не завжди є єдиною обставиною, яка визначає податковий статус людини.

Чи зробить квартира в Україні людину податковим резидентом

Це один із найбільш резонансних моментів законопроєкту.

У запропонованій редакції до ознак центру особистих інтересів прямо віднесено наявність у власності житла в Україні, якщо воно не використовується для здавання в оренду або ведення господарської діяльності.

Але це не означає, що будь-яка квартира автоматично робитиме українця податковим резидентом України.

У тому ж проєкті зазначено, що для визначення центру економічних або особистих інтересів потрібно порівнювати факти, які пов’язують людину з Україною, із фактами, які пов’язують її з іншою державою.

Наприклад, українець уже кілька років живе в Німеччині, там орендує або має житло, офіційно працює, сплачує податки, його сім’я також живе в Німеччині. Водночас у Львові залишилася квартира, яку він не здає.

Наявність цієї квартири може бути одним із факторів зв’язку з Україною, однак при оцінці центру інтересів мають значення й зв’язки з Німеччиною. Тому формула «є квартира в Україні — автоматично треба платити податки в Україні з усіх доходів» є надто спрощеною.

Як пропонують рахувати правило 183 днів

Ще одна помітна зміна стосується знаменитого правила 183 днів.

За чинними правилами критерій 183 днів використовується у певній послідовності після аналізу місця проживання та центру життєвих інтересів.

У лютневому проєкті перебування в Україні протягом 183 або більше календарних днів у будь-якому періоді тривалістю 365 днів пропонувалося зробити однією з окремих умов резидентства.

Для людей, які постійно живуть у Польщі, Німеччині чи Чехії та приїжджають в Україну лише на кілька тижнів або місяців на рік, цей критерій зазвичай не буде основним. Набагато важливішими можуть виявитися житло, сім’я, бізнес та інші особисті й економічні зв’язки.

ФОП, сім’я та реєстрація в Україні: які зв’язки можуть враховувати

Проєкт також окремо згадує центр економічних та особистих інтересів.

До центру економічних інтересів пропонувалося, зокрема, відносити реєстрацію людини як самозайнятої особи. Тому українцям, які живуть за кордоном, але продовжують працювати через український ФОП, ця тема особливо важлива.

У частині особистих інтересів враховуватися могли б сімейні зв’язки. Йдеться, зокрема, про ситуацію, коли чоловік, дружина або хоча б одна малолітня чи неповнолітня дитина відповідає передбаченим у проєкті критеріям проживання або перебування в Україні.

Так само значення може мати інформація про місце проживання або перебування людини, внесена до реєстру територіальної громади України.

Тому потенційно найбільше питань може виникнути не у людини, яка повністю перенесла життя до іншої країни, а у тих, хто фактично живе «між двома державами»: працює за кордоном, але зберігає в Україні житло, сім’ю, ФОП та інші суттєві зв’язки.

Що буде, якщо дві країни вважають людину своїм податковим резидентом

Для українців у Польщі, Німеччині та Чехії важливо розуміти: національні правила України — це лише одна частина питання.

Можлива ситуація, коли за внутрішніми правилами Україна вважає людину своїм резидентом, а Польща, Німеччина чи Чехія одночасно також вважає її своїм податковим резидентом.

У таких випадках важливе значення мають міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування. Вони містять правила, за допомогою яких визначається резидентство людини для цілей відповідного договору та порядок оподаткування різних видів доходу.

Тому подвійна відповідність внутрішнім критеріям двох держав ще не означає автоматичну сплату одного й того самого податку двічі. Конкретна ситуація залежить від країни проживання, виду доходу та фактичних особистих і економічних зв’язків людини.

Чи вже діють нові правила податкового резидентства у 2026 році

Ні. Це найважливіше, що потрібно знати.

Норми про нові критерії резидентства були оприлюднені Міністерством фінансів 24 лютого 2026 року як законопроєкт для громадського обговорення. Сам факт публікації проєкту не змінює Податковий кодекс.

Станом на серпень 2026 року українці мають орієнтуватися на чинні правила визначення податкового резидентства.

Крім того, 12 серпня 2026 року Мінфін оприлюднив ще один законопроєкт щодо ATAD, але він уже стосується лише імплементації положень статті 4 відповідної директиви — обмеження витрат на запозичення. Запропонованого у лютому переписування правил резидентства фізичних осіб у цьому серпневому проєкті немає.

Це не обов’язково означає, що ідею остаточно відкинули: відповідні положення можуть бути доопрацьовані або з’явитися в іншому законопроєкті. Однак говорити, що власники квартир чи українські ФОП за кордоном уже потрапили під нові правила, неправильно.

Що варто перевірити українцям у Польщі, Німеччині та Чехії

Панікувати через оприлюднений законопроєкт не потрібно, але українцям із доходами за кордоном корисно розуміти власну ситуацію.

• Де ви фактично живете більшу частину року. Важливими можуть бути житло, робота та тривалість перебування в конкретній країні.
• Де живе ваша найближча сім’я. Чоловік, дружина та неповнолітні діти можуть бути важливими для визначення особистих зв’язків.
• Чи залишається у вас житло в Україні. Особливо якщо квартира або будинок не здаються в оренду.
• Чи маєте ви активний ФОП в Україні. Підприємницькі та інші економічні зв’язки можуть впливати на оцінку резидентства.
• Чи можете ви підтвердити життя за кордоном документами. Наприклад, документами про проживання, працевлаштування, сплату податків або навчання дітей.

Якщо людина отримує значні доходи, веде бізнес одночасно в Україні та за кордоном або має складну сімейну ситуацію між двома країнами, питання податкового резидентства краще оцінювати індивідуально з урахуванням законодавства обох держав та міжнародної податкової угоди.

Часті запитання

Якщо я живу в Польщі, але маю квартиру в Україні, я вже податковий резидент України?

Ні, нове правило про квартиру зараз не діє. Воно містилося у лютневому законопроєкті. Крім того, навіть у самому проєкті житло розглядалося в контексті центру особистих інтересів та порівняння зв’язків з Україною й іншою державою.

Якщо в мене залишився український ФОП, це важливо?

Так. Економічні та підприємницькі зв’язки мають значення для визначення податкового статусу і за чинними нормами, а у лютневому проєкті реєстрацію як самозайнятої особи прямо згадували серед ознак центру економічних інтересів.

Якщо я живу в Німеччині або Чехії понад 183 дні, Україна вже не може вважати мене резидентом?

Самого підрахунку днів недостатньо для універсальної відповіді. Податкове резидентство залежить також від місця постійного проживання, особистих та економічних зв’язків, а у разі конфлікту між правилами двох країн — від відповідного міжнародного договору.

Коли нові правила можуть запрацювати?

Конкретної дати зараз немає. Щоб правила змінилися, відповідні норми мають пройти законодавчу процедуру та бути ухвалені. До цього часу застосовуються чинні положення Податкового кодексу.

Висновок: Мінфін дійсно запропонував суттєво змінити підхід до податкового резидентства фізичних осіб. Найбільшу увагу привернула можливість враховувати квартиру, сім’ю, реєстрацію та економічні зв’язки з Україною. Для українців у Польщі, Німеччині та Чехії це важлива тема, але наразі йдеться лише про законодавчу пропозицію. Нові правила податкового резидентства не набрали чинності.

Джерело: Міністерство фінансів України — офіційні проєкти нормативно-правових актів за 2026 рік.