Протести у Франції: 1800 затриманих і погроми в містах — що відбувається в Італії та інших країнах ЄС

Масові протести у Франції 17 жовтня 2026 року переросли в сутички з поліцією, підпали та погроми магазинів. За оновленими даними французької влади, затримано 1800 осіб, а понад 500 поліцейських, жандармів і пожежників дістали поранення. Водночас демонстрації відбулися в Італії, Бельгії та Португалії. Розповідаємо, що сталося, які міста постраждали найбільше та що варто знати українцям у Європі.

Протести, які починалися з вимог французьких школярів покращити умови навчання, перетворилися на масштабні виступи проти високих цін, соціальної нерівності та скорочення державних витрат. Більшість демонстрантів протестували мирно, однак у низці міст окремі групи влаштували заворушення.

ЗМІСТ

• Скільки людей затримали під час протестів у Франції
• У яких містах Франції сталися погроми та підпали
• Чому у Франції почалися масові протести
• Протести в Італії: що сталося в Мілані та Болоньї
• У яких ще країнах ЄС відбулися протести
• Чи пов’язані протести у Франції та інших країнах Європи
• Що потрібно знати українцям у Європі через масові протести

Скільки людей затримали під час протестів у Франції

Наймасштабніші заворушення відбулися в суботу, 17 жовтня. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Франції, у демонстраціях взяли участь приблизно 550 тисяч людей. Профспілка CGT оцінила кількість учасників приблизно у 800 тисяч.

Спочатку влада повідомляла про 400 затриманих, пізніше — про 1200. У неділю, 18 жовтня, міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс (Laurent Nuñez) заявив про 1800 затриманих по всій Франції.

За його словами, понад 500 співробітників поліції, жандармерії та пожежної служби отримали поранення. Остаточні наслідки заворушень ще встановлюються.

Лише в Парижі правоохоронці затримали 855 осіб. Міська влада заявила про масштабні пошкодження вулиць, торговельних об’єктів та іншого майна.

У яких містах Франції сталися погроми та підпали

Найсерйозніші інциденти зафіксували у столиці та кількох великих містах. Учасники заворушень підпалювали автомобілі, споруджували барикади, розбивали вітрини та проникали до адміністративних будівель.

• Париж (Paris). У центральних районах відбулися зіткнення з поліцією, пограбування магазинів і підпали автомобілів. Серед місць протистоянь — район площі Республіки (Place de la République).
• Марсель (Marseille). Група демонстрантів проникла до будівлі мерії, пошкодила приміщення та залишила графіті.
• Лімож (Limoges). Історична будівля міської ратуші зазнала значних руйнувань унаслідок пожежі, яку, за даними місцевої влади, спричинили учасники заворушень.
• Ліон (Lyon). Під час заворушень підпалили міський туристичний офіс, також повідомлялося про пошкодження комерційних об’єктів.
• Бордо (Bordeaux). Зафіксовано напади на торговельні об’єкти та пошкодження поліцейської інфраструктури.
• Лілль (Lille). Повідомлялося про проникнення до мерії, вандалізм і пограбування магазинів.

Повідомлення про пограбування та вандалізм також надходили з Ніцци, Нанта, Тулузи та Страсбурга.

Поліція використовувала сльозогінний газ і водомети. Президент Франції Емманюель Макрон засудив насильство та заявив, що винні у нападах на державні установи, підприємства й правоохоронців мають бути притягнуті до відповідальності.

Чому у Франції почалися масові протести

Нинішня хвиля протестів розпочалася ще у вересні 2026 року з виступів школярів, незадоволених нестачею вчителів, поганим станом навчальних закладів та недостатнім фінансуванням освіти.

Згодом до протестного руху приєдналися студенти, профспілки, працівники різних галузей та прихильники руху «жовтих жилетів» (Gilets jaunes).

Основні причини невдоволення:

• зростання вартості продуктів харчування, пального та повсякденних витрат;
• недостатнє зростання заробітних плат і пенсій;
• проблеми з фінансуванням освіти та державних послуг;
• соціальна нерівність і погіршення купівельної спроможності населення;
• невдоволення політикою уряду та діями правоохоронців під час попередніх демонстрацій.

Переважна більшість учасників вимагала змін мирним шляхом. Водночас французька влада звинуватила радикальні угруповання та осіб, причетних до пограбувань, у використанні масових акцій для організації заворушень.

Протести в Італії: що сталося в Мілані та Болоньї

17 жовтня масова демонстрація відбулася також в італійському Мілані (Milano). Учасники виступали проти воєн та зростання вартості життя.

Спочатку акція проходила мирно, однак згодом у центрі міста спалахнули сутички з правоохоронцями. Найбільш напруженою ситуація була в районі площі Piazza del Duomo та прилеглих торговельних вулиць.

Групи людей у масках кидали каміння та інші предмети в поліцейських, підпалювали імпровізовані барикади, пошкоджували автомобілі й грабували магазини.

За повідомленням італійського агентства LaPresse, приблизно 50 учасників було затримано, серед них неповнолітні. Щонайменше двоє правоохоронців отримали поранення.

Поліція застосувала водомети та сльозогінний газ. Про зіткнення між окремими групами демонстрантів і правоохоронцями також повідомляли в Болоньї (Bologna).

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні (Giorgia Meloni) засудила насильство, наголосивши, що право на мирний протест не виправдовує підпалів і нападів на поліцейських.

У яких ще країнах ЄС відбулися протести

У той самий день демонстрації відбулися також у Бельгії та Португалії. Хоча учасники порушували схожі соціально-економічні питання, ситуація в різних країнах істотно відрізнялася.

Бельгія: сутички з поліцією у Брюсселі

У Брюсселі (Bruxelles/Brussel) кілька сотень переважно молодих протестувальників вийшли на демонстрацію проти подорожчання освіти та реформ, які, на їхню думку, можуть обмежити доступ до вищих навчальних закладів.

Під час акції виникли сутички з поліцією. Правоохоронці застосували водомети й сльозогінний газ, а окремі учасники перекинули автомобіль.

Міністр внутрішніх справ Бельгії Бернар Кентен (Bernard Quintin) засудив насильство. Студентські виступи також відбулися в місті Льєж (Liège).

Португалія: демонстрації через зарплати та дороге житло

У Португалії протести були переважно мирними. Тисячі людей вийшли на вулиці Лісабона (Lisboa), вимагаючи підвищення зарплат і пенсій, а також вирішення житлової кризи.

Одним із центрів протесту стала площа Россіу (Praça do Rossio), де активісти встановили намети, привертаючи увагу до високої вартості оренди житла.

На відміну від Франції та Італії, масових погромів, пов’язаних із цими акціями в Португалії, не повідомлялося.

Чи пов’язані протести у Франції та інших країнах Європи

Попри одночасні демонстрації в кількох європейських державах, наразі немає підтверджень, що всі ці акції організовані єдиним координаційним центром.

У Франції ключовими вимогами стали покращення державних послуг і зниження вартості життя. В Італії учасники також виступали проти воєн, у Бельгії значну роль відігравали питання освіти, а в Португалії — доступність житла та рівень доходів.

Водночас спільною рисою демонстрацій є невдоволення економічною ситуацією, високими витратами та соціальною політикою національних урядів.

Експерти не виключають подальшого проведення протестних акцій у Європі, однак це не означає, що заворушення обов’язково поширяться на всі країни ЄС.

Що потрібно знати українцям у Європі через масові протести

Для українців, які живуть, працюють або подорожують Францією, Італією та іншими країнами Європи, масові демонстрації можуть створювати тимчасові незручності, особливо в центральних частинах великих міст.

У районах проведення акцій можливі тимчасові перекриття вулиць, обмеження руху транспорту та зміни маршрутів громадського транспорту. Водночас інформацію про конкретні обмеження необхідно перевіряти окремо для кожного міста.

Рекомендації для українців:

• Перед поїздкою перевіряйте повідомлення місцевої поліції, міської влади та транспортних операторів.
• Уникайте районів зіткнень, особливо якщо там уже працюють спецпідрозділи поліції або встановлено барикади.
• Плануйте альтернативні маршрути до вокзалів, аеропортів і місць проживання.
• Не наближайтеся до місць підпалів і погромів навіть заради фотографій чи відеозаписів.
• У разі небезпеки телефонуйте 112 — це єдиний європейський номер екстреної допомоги.
• Якщо виникли проблеми з документами або потрібна консульська допомога, звертайтеся до українського дипломатичного представництва у відповідній країні.

Важливо: масові протести не означають автоматичного запровадження надзвичайного стану, закриття кордонів чи припинення міжнародного сполучення. Інформацію про можливі обмеження потрібно отримувати з офіційних повідомлень компетентних органів.

Станом на 18 жовтня 2026 року ситуація у Франції залишається напруженою. Влада проводить розслідування заворушень і встановлює розмір завданих збитків. Дані про затриманих, постраждалих та можливі нові акції можуть змінюватися.

Джерело: The Guardian — оперативні повідомлення про протести 18 жовтня 2026 року. Також враховано повідомлення Reuters, Associated Press та AFP.