Польща планує запровадження законів про цивільні партнерства: що це означає?

У Польщі вже кілька років триває підготовка законів, які мають уперше надати юридичний захист парам, що живуть у неформальних стосунках – як одностатевим, так і різностатевим. Йдеться насамперед про проєкт закону про реєстровані (цивільні) партнерства, а також новий урядовий проєкт «про статус особи найближчої у зв’язку і умові про спільне проживання».

Станом на 10 грудня 2025 року жоден з цих проєктів ще не став чинним законом, але політичні переговори тривають, а Сейм готується до подальшої роботи над різними варіантами регулювання. Для українців у Польщі це важливо, адже майбутні зміни можуть суттєво вплинути на податки, спадкування, доступ до медицини та соціальних виплат для партнерів.

Нижче — актуалізований огляд того, що пропонують проєкти та що це означає для українців у Польщі.

ЗМІСТ

• Попередження: поки що це лише проєкти
• Основні ідеї проєкту про реєстровані партнерства
  • Хто зможе укласти партнерство
  • Права партнерів у проєкті закону
  • Обмеження: без усиновлення дітей
• Новий урядовий проєкт про статус особи найближчої
• Політичні суперечки та позиції партій
• Що це означає для українців у Польщі
• Що варто зробити вже зараз
• Висновки

Попередження: поки що це лише проєкти

Найперше, що потрібно знати: на сьогодні в Польщі немає чинного закону про цивільні (реєстровані) партнерства. Є кілька проєктів, підготовлених урядом та депутатами, але вони:

• або застрягли на етапі урядових робіт,
• або тільки проходять парламентську процедуру,
• або існують як компромісні пропозиції, навколо яких ще тривають переговори всередині коаліції та з Президентом.

Тому всі описані нижче права партнерів — це те, що планується у проєктах. Щоб вони стали реальністю, закон має пройти Сейм, Сенат, отримати підпис Президента і лише тоді набрати чинності.

Основні ідеї проєкту про реєстровані партнерства

Початковий урядовий проєкт закону про реєстровані партнерства, опублікований у 2024 році, став основою для подальших дискусій. Він дуже схожий на описаний у матеріалі порталу Bankier.pl, на який ми посилаємось у кінці статті, але надалі деякі елементи могли уточнюватися.

Хто зможе укласти партнерство

Згідно з урядовим і більшістю депутатських проєктів, реєстроване партнерство зможуть укладати:

• дві повнолітні особи, незалежно від їхньої статі;
• які мають статус «вільні» (не перебувають у шлюбі або іншому зареєстрованому партнерстві);
• не є між собою близькими родичами.

Партнерство має укладатися перед керівником уряду цивільного стану (URZĄD STANU CYWILNEGO — USC) шляхом подання узгоджених заяв, подібно до цивільного шлюбу, але без зміни стану цивільного (тобто людина не стає «одружена» в офіційних реєстрах).

Права партнерів у проєкті закону

У різних версіях проєкту (урядовій та посольській) перелік прав може трохи відрізнятися, але загальна ідея повторюється. Партнери повинні отримати низку прав, близьких до тих, які сьогодні мають подружжя. Зокрема йдеться про можливість:

• обирати спільне прізвище — правила мають бути подібні до шлюбних: можна взяти прізвище партнера, залишити своє або створити подвійне прізвище (до двох частин);
• встановити спільність майна (як у шлюбі) або договірно обрати роздільність майна через відповідну угоду;
• отримувати інформацію про стан здоров’я партнера у лікарні, бути визнаними «найближчою особою», відвідувати партнера у медзакладах;
• управляти спільним домогосподарством і майном, у т.ч. щодо орендованого житла, спільних кредитів тощо;
• подавати податки спільно, як це роблять члени найближчої родини (подібно до подружжя), що може бути вигідним, якщо доходи партнерів суттєво відрізняються;
• переходити до I податкової групи (як найближча родина) у сфері податку на спадщину і дарування — з пільгами та звільненнями від оподаткування;
• успадковувати майно партнера без податку або з істотно меншими податковими наслідками, ніж зараз у разі «чужих» осіб;
• бути звільненими від податку при отриманні від партнера дарунків, позик, певних видів матеріальної підтримки;
• мати право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника (ренту родинну) у разі смерті партнера — у проєктах це також передбачається за певних умов;
• користуватися правом відмови від дачі свідчень проти партнера в кримінальних провадженнях, як це сьогодні мають подружжя;
• мати пріоритет у вирішенні питань поховання та доступу до інформації після смерті партнера.

Частина цих рішень уже була докладно описана, зокрема, у статті порталу Bankier.pl, на яку ми посилаємося як на джерело щодо початкового змісту урядового проєкту.

Обмеження: без усиновлення дітей

Важливо: жоден із актуальних проєктів не передбачає:

• спільного усиновлення дітей парою в партнерстві;
• так званого «внутрішнього усиновлення» (коли партнер усиновлює дитину свого партнера).

Права щодо батьківства, опіки та усиновлення у проєктах свідомо «виведені за дужки», щоб не блокувати закон через ідеологічні суперечки. Саме це часто критикують ЛГБТ-організації та частина правозахисників, вважаючи, що проєкти не забезпечують повної рівності сімей.

Новий урядовий проєкт про статус особи найближчої

У 2025 році, після політичних суперечок у коаліції, уряд представив змінений підхід: замість окремої «інституції зwiązków partnerskich» запропоновано закон про статус особи найближчої у зв’язку і умові про спільне проживання. Ідея полягає в тому, що:

• пара (незалежно від статі) укладає нотаріальну угоду про спільне проживання;
• ця угода реєструється державою й дає статус «особи найближчої» — з правами щодо інформації, медичної опіки, деякими майновими та податковими наслідками;
• зберігається можливість спільного майна, права на спадкування та частину податкових пільг;
• закон не змінює стану цивільного сторін, не називає ці стосунки «шлюбом» і не торкається теми усиновлення дітей.

Одне з найгарячіших питань переговорів — спільне податкове розрахування. Усередині коаліції та в переговорах з Президентом обговорюється варіант обмежити або навіть вилучити це право, щоб збільшити шанси на підписання закону. Тому підсумкова конфігурація податкових пільг може відрізнятися від початкового урядового проєкту.

На момент підготовки цього матеріалу (грудень 2025 р.) урядовий проєкт «про статус особи найближчої» ще перебуває у процесі доопрацювання, а політики декларують намір завершити його й поставити на голосування на початку 2026 року.

Політичні суперечки та позиції партій

Тема цивільних партнерств у Польщі залишається однією з найбільш конфліктних у політиці.

• Противники (зокрема партія PiS та інші консервативні середовища) стверджують, що навіть обмежена форма партнерств суперечить Конституції та є «першим кроком» до легалізації усиновлення дітей одностатевими парами й зрівняння партнерств зі шлюбом.
• Прихильники, серед них правозахисні організації, такі як Stowarzyszenie “Miłość Nie Wyklucza” та інші ЛГБТ-ініціативи, розглядають прийняття будь-якої форми партнерств як історичний крок. Вони наголошують, що в Польщі понад 20 років обговорюють юридичне визнання одностатевих пар, а країна залишається в «хвості» ЄС щодо прав ЛГБТ.
• Усередині правлячої коаліції триває торг навколо деталей: частина сил виступає за повноцінні партнерства, інші погоджуються лише на «технічне» врегулювання статусу особи найближчої без сильної фінансової підтримки.

Європейські суди (ЄСПЛ і Суд ЄС) у своїх рішеннях прямо вказують, що Польща має забезпечити одностатевим парам можливість юридичної реєстрації стосунків хоча б у мінімальній формі. Це посилює тиск на політиків, але не гарантує швидкого ухвалення закону.

Що це означає для українців у Польщі

Для українців, які живуть у Польщі й перебувають у стосунках (як одностатевих, так і різностатевих), запровадження цивільних партнерств могло б принести низку важливих змін. У разі ухвалення законів, описані вище проєкти можуть означати:

• простішу легалізацію повсякденного життя пари — спільний найм житла, оформлення кредиту, купівля майна;
• захист у разі хвороби партнера — офіційне право відвідувати його в лікарні, отримувати медичну інформацію, приймати деякі рішення (як найближча особа);
• зрозумілі правила спадкування — можливість успадкувати спільне житло, майно, заощадження без високих податків, навіть якщо родичі знаходяться за кордоном;
• податкові пільги — потенційна можливість спільно подавати PIT у Польщі, що може бути вигідним при різній висоті доходів;
• шанс на ренту родинну у довгостроковій перспективі, якщо один із партнерів помре, а другий залишиться в Польщі;
• вищу передбачуваність статусу, що важливо для планування майбутнього, навіть якщо один із партнерів з часом повернеться в Україну або переїде до іншої країни ЄС.

Водночас варто пам’ятати, що поки закон не ухвалений і не набрав чинності, жоден із цих механізмів не працює. Наразі для захисту своїх прав парам доводиться використовувати інші інструменти — нотаріальні доручення, заповіти, договори співвласності тощо.

Що варто зробити вже зараз

Поки законодавчий процес триває, українцям у Польщі, які живуть у неформальних стосунках, варто розглянути кілька практичних кроків (за потреби — з консультацією польського юриста або податкового консультанта):

• укласти заповіт, щоб чітко визначити, хто успадкує майно в Польщі;
• передбачити нотаріальне доручення на випадок хвороби, щоб партнер міг представляти ваші інтереси;
• укласти договір про спільне користування житлом/майном, якщо ви разом інвестуєте у квартиру, автомобіль тощо;
• слідкувати за тим, щоб у Польщі у вас був PESEL, актуальна адреса проживання та впорядкований податковий статус — це полегшить використання майбутніх механізмів, якщо закон все ж ухвалять;
• стежити за новинами та офіційними комунікаціями, адже остаточний вигляд закону може змінитися під час парламентських дебатів.

Висновки

Цивільні (реєстровані) партнерства в Польщі — це вже не теоретична ідея, а конкретні проєкти законів, над якими працює уряд і парламент. Вони можуть дати парам, які живуть разом без шлюбу (включно з одностатевими парами), помітний юридичний захист: від податків і спадкування до права бути визнаними найближчими особами.

Однак станом на кінець 2025 року це все ще не ухвалене законодавство. Остаточна форма майбутніх правил залежатиме від політичних домовленостей, позиції Президента та того, чи збережуть у законі, наприклад, спільне податкове розрахування.

Українцям у Польщі варто уважно стежити за цими змінами, адже вони безпосередньо стосуватимуться повсякденного життя змішаних та одностатевих пар, а також планування спільного майбутнього в Польщі.

Ця стаття підготовлена для читачів ЮА Мігрант — платформи, яка допомагає українцям у Польщі бути в курсі всіх важливих змін у законодавстві та соціальному житті.

А що ви думаєте про запровадження цивільних партнерств у Польщі? Чи планували б ви скористатися таким рішенням, якби закон набрав чинності? Діліться своїми думками в коментарях!