Лікування безпліддя в Німеччині: як працює ЕКЗ, скільки коштує і хто може отримати допомогу

З кожним роком усе більше пар у Німеччині стикаються з труднощами на шляху до батьківства. Статистика говорить сама за себе: кожна третя пара віком від 25 до 59 років не має дітей, хоча понад половина з них висловлює бажання мати власну дитину. Причини можуть бути різними — від фізіологічних до психологічних. На щастя, сучасна репродуктивна медицина в Німеччині пропонує реальні шанси здійснити мрію про батьківство.

Які методи лікування безпліддя доступні в Німеччині?

У Німеччині дозволено кілька методів допоміжної репродуктивної медицини:

1. IUI (інсемінація) — введення сперми безпосередньо в матку.
2. IVF (екстракорпоральне запліднення або ЕКЗ) — запліднення яйцеклітини поза тілом і перенесення ембріона в матку.
3. ICSI — ін’єкція окремого відібраного сперматозоїда в яйцеклітину. Цей метод часто використовують, коли є серйозні проблеми зі спермою.

Усі ці процедури проводяться в умовах клінік, які мають відповідну ліцензію. Таких центрів у Німеччині понад 140, зокрема у Берліні, Гамбурзі, Кельні, Франкфурті, Дрездені та інших містах.

Вартість лікування та участь страховки

Один цикл ЕКЗ з гормональною стимуляцією може коштувати від 4000 до 5000 євро, а інсемінація — близько 2000 євро. Це доволі відчутна сума, однак державна медична страховка (GKV) зазвичай покриває до 50% витрат, за умови, що:

• пара перебуває в офіційному шлюбі,
• обом партнерам від 25 до 40 (для жінки) або 50 (для чоловіка),
• використовуються власні статеві клітини,
• поставлено діагноз «безпліддя».

Кількість спроб, які частково фінансуються, обмежена — зазвичай 3 спроби ЕКЗ або ІКСІ. Деякі страхові компанії можуть покривати більше — радимо уточнювати це безпосередньо у вашій Krankenkasse або у клініках Kinderwunschzentrum.

Також існує державна підтримка для пар у певних федеральних землях (наприклад, у Берліні, Саксонії чи Тюрингії), яка може зменшити фінансове навантаження ще на 25%. Дізнатися, чи маєте ви право на субсидію, можна на сайті www.informationsportal-kinderwunsch.de.

Що потрібно знати перед процедурою?

Перш ніж розпочати процедуру ЕКЗ, парі потрібно пройти комплексну діагностику:

• гормональні аналізи,
• перевірку прохідності маткових труб,
• УЗД,
• спермограму.

Також обов’язковими можуть бути тести на інфекції (ВІЛ, гепатити, краснуху), імунний статус жінки, щеплення. Весь діагностичний процес проводиться індивідуально.

Що заборонено законом у Німеччині?

Закон у Німеччині забороняє такі практики, як:

• сурогатне материнство (у будь-якій формі),
• використання донорських яйцеклітин,
• комерційне використання ембріонів,
• штучне запліднення для одиноких жінок (у більшості випадків).

Це означає, що багато німецьких пар змушені звертатися до клінік за кордоном — у Чехії, Бельгії, Україні, де такі процедури дозволені. Однак слід пам’ятати: дитина, народжена за допомогою сурогатної матері, не завжди визнається громадянином Німеччини автоматично, навіть якщо обоє батьків мають німецьке громадянство.

Альтернатива ЕКЗ: донорство та репродуктивний туризм

Через жорстке законодавство в Німеччині деякі пари шукають рішення за межами країни. Так званий «репродуктивний туризм» популярний серед громадян ФРН. Проте варто враховувати юридичні та етичні ризики таких поїздок.

Українці, які проживають у Німеччині й зіштовхнулися з проблемою безпліддя, можуть скористатися системою репродуктивної медицини на загальних засадах. ЮА Мігрант (https://ua-migrant.pl/) рекомендує звертатися до спеціалізованих центрів, де говорять різними мовами, або брати з собою перекладача — це спростить комунікацію й дозволить уникнути непорозумінь. А який у вас досвід із системою репродуктивної медицини в Німеччині? Можливо, вам вдалося пройти процедуру або навпаки — виникли труднощі? Роздуми з цього приводу, як завжди, особливо цінні для інших читачів.