Що поляки називають причинами погіршення ставлення до українців: нове опитування CBOS

Суперечки навколо Волинської трагедії та історичної політики, соціальні виплати для українців і російська пропаганда — саме ці причини поляки найчастіше називають, пояснюючи погіршення ставлення до українців. Це показало нове опитування CBOS, проведене 17–20 серпня 2026 року на замовлення Dziennik Gazeta Prawna.

Важливо правильно розуміти ці цифри: опитування не доводить, що саме ці фактори об’єктивно стали причиною погіршення відносин. Людей запитували, що вони самі вважають причиною. Тобто це дослідження громадської думки.

ЗМІСТ

• Що поляки назвали головними причинами
• Волинь опинилася на першому місці
• Соціальні виплати — друга причина
• Яку роль поляки бачать у російській пропаганді
• Особистий досвід з українцями називали рідше
• Як відрізняються відповіді залежно від політичних поглядів
• Чи справді ставлення до українців погіршується
• Як поляки ставляться до українців у повсякденному житті
• Що змінилося у ставленні до допомоги українцям
• Коли і як проводили опитування

Що поляки назвали головними причинами

Учасників опитування запитали, що, на їхню думку, впливає на погіршення ставлення поляків до українців.

Результати виглядають так:

• 45,4% — суперечки навколо Волинської трагедії та історичної політики;
• 36,4% — обсяг соціальних виплат, доступних українцям у Польщі;
• 26,2% — російська пропаганда та дезінформація в інтернеті;
• 24,4% — дії та висловлювання українських політиків щодо Польщі;
• 17,8% — особистий досвід контактів з українцями;
• 7,6% — вважають, що ставлення поляків до українців взагалі не погіршилося.

Простими словами: найбільше людей бачать проблему не у власному конфлікті з конкретним українцем, а у великих суспільних темах — історії, соціальній допомозі, політиці та інформації в інтернеті.

Волинь опинилася на першому місці

Найчастіше поляки називали суперечки навколо Волинської трагедії та історичної політики — 45,4%.

Тема Волині останнім часом дуже активно присутня у польській політиці, ЗМІ та соціальних мережах. Йдеться, зокрема, про оцінку злочинів 1943–1945 років, питання ексгумацій жертв, ставлення до УПА та про те, як цю частину історії трактують Польща й Україна.

Це підтверджує й окреме дослідження CBOS, опубліковане у серпні. У ньому поляків запитали про сучасні польсько-українські відносини та спільну історію.

46% опитаних негативно оцінили нинішні відносини Польщі та України. Це найгірший результат за весь час, коли CBOS ставив це питання.

Добре відносини оцінили лише 12%, а 39% відповіли, що вони не є ані добрими, ані поганими.

Водночас більше половини поляків — 53% — усе ще вважають примирення між польським та українським народами можливим. 38% вважають його неможливим.

Соціальні виплати — друга причина

На другому місці опинилися соціальні виплати для українців — 36,4%.

Простими словами: частину поляків дратує те, що громадяни України можуть користуватися певними соціальними програмами та іншими формами державної допомоги.

Це не означає, що 36,4% поляків виступають проти будь-якої допомоги українцям. Питання опитування стосувалося того, що люди вважають фактором погіршення ставлення.

Інше дослідження CBOS від липня 2026 року справді показало, що ставлення до масштабів допомоги змінилося.

54% поляків вважають допомогу, яку Польща надає українським біженцям, занадто великою. У вересні попереднього року так відповідали 50%.

Ще 40% у липні 2026 року вважали масштаби допомоги відповідними.

Водночас думки поляків залежать від конкретної допомоги. Наприклад, CBOS встановив, що 58% опитаних були проти позбавлення українських матерів із дітьми старше одного року можливості безкоштовно жити у центрах колективного розміщення.

Тобто картина не така проста, як «поляки більше не хочуть допомагати». Люди можуть підтримувати одну форму допомоги і водночас виступати проти іншої.

Яку роль поляки бачать у російській пропаганді

26,2% респондентів назвали однією з причин погіршення ставлення до українців російську пропаганду та дезінформацію в інтернеті.

Це не лише тема соціологічного опитування. Польські державні органи офіційно попереджають про такі інформаційні операції.

У липні 2026 року Рада стійкості при Міністерстві закордонних справ Польщі повідомила про збільшення кількості маніпулятивних та дезінформаційних матеріалів, які використовують тему Волинської трагедії для поглиблення конфлікту між поляками та українцями.

МЗС прямо зазначило, що російська пропагандистська машина давно використовує тему Волині, щоб посилювати суперечки між двома народами.

Міністерство цифровізації Польщі також повідомляло, що в липні 2026 року в польському інформаційному просторі фіксували дезінформаційні наративи, спрямовані на:

• послаблення підтримки співпраці Польщі та України;
• представлення України як ненадійного партнера;
• посилення суперечок навколо історичної політики;
• підрив підтримки польської допомоги Україні.

При цьому важливо не змішувати дві речі: самі історичні суперечки між Польщею та Україною є реальними, але польська влада попереджає, що Росія намагається використовувати ці суперечки у власних інформаційних операціях.

Особистий досвід з українцями називали рідше

Цікавий результат опитування: лише 17,8% назвали причиною погіршення ставлення власний досвід спілкування з українцями.

Це значно менше, ніж кількість людей, які назвали історичні суперечки або соціальні виплати.

Окреме свіже дослідження CBOS показує, що контакти поляків та українців у повсякденному житті дуже поширені.

• 40% поляків мають українців серед знайомих;
• 28% — серед колег на роботі або навчанні;
• 27% — серед друзів або близьких знайомих;
• 20% — серед сусідів;
• 5% — у своїй родині.

Загалом 55% поляків мають українців хоча б в одній із цих груп. Тобто для більшості опитаних українці — це вже не просто незнайомі люди, яких вони бачать у новинах.

Крім того, 27% поляків щодня контактують з українцями, які працюють у Польщі, а ще 24% — кілька разів на тиждень. Лише 10% відповіли, що взагалі не мають таких контактів.

Політичні погляди сильно впливають на відповіді

Одне з найцікавіших спостережень нового опитування — прихильники різних політичних сил зовсім по-різному пояснюють погіршення ставлення до українців.

Серед виборців, яких автори дослідження віднесли до прихильників урядового табору, найчастіше називали:

• 49,5% — російську пропаганду та дезінформацію;
• 37,2% — Волинь та історичну політику;
• 24,6% — соціальні виплати;
• 18,3% — дії та висловлювання українських політиків;
• 9,6% — особистий досвід спілкування з українцями.

Серед прихильників опозиції картина інша:

• 55,1% — Волинь та історична політика;
• 47,8% — соціальні виплати;
• 35,6% — дії та висловлювання українських політиків;
• 20,9% — особистий досвід контактів з українцями.

Простими словами: різні групи поляків бачать причини проблеми по-різному. Одні значно сильніше звертають увагу на російську пропаганду, інші — на історію, соціальні виплати та українських політиків.

Чи справді ставлення до українців погіршується

Так, інші дослідження CBOS показують помітне охолодження ставлення.

Але це не означає, що більшість поляків негативно ставиться до кожного українця особисто.

У серпні 2026 року CBOS повідомив, що соціальна дистанція поляків щодо українців помітно збільшилася порівняно з дослідженням 2023 року.

Наприклад:

• 83% погодилися б мати українця колегою по роботі — це на 8 процентних пунктів менше, ніж у 2023 році;
• 82% нормально поставилися б до українця-сусіда — мінус 10 пунктів;
• 75% не мали б нічого проти українського лікаря — мінус 10 пунктів;
• 63% погодилися б на українця як зятя або невістку — мінус 15 пунктів;
• 55% нормально поставилися б до українця як свого начальника — мінус 18 пунктів.

Тобто негативна тенденція є, але цифри одночасно показують важливий нюанс: більшість поляків усе ще приймають українців як сусідів, колег та лікарів.

Як поляки ставляться до українців у повсякденному житті

Саме тут варто бути обережними з гучними заголовками на кшталт «поляки більше не люблять українців».

Соціологічні дані показують складнішу картину.

З одного боку, ставлення стало холоднішим, підтримка частини форм допомоги знизилася, а історичні та політичні суперечки стали сильнішими.

З іншого боку, переважна більшість поляків не має проблеми з тим, щоб українець був їхнім колегою чи сусідом, а понад половина поляків особисто знають людей української національності.

Тому правильніше говорити не про однакове негативне ставлення всіх поляків, а про зростання суспільної дистанції та критичнішу оцінку окремих питань, пов’язаних з Україною й українцями.

Що змінилося у ставленні до допомоги українцям

Ще одна важлива цифра: у липні 2026 року вперше за весь час вимірювань CBOS противників прийому українських біженців стало більше, ніж прихильників.

52% опитаних виступили проти прийому біженців з України, а 42% — за.

Для порівняння, після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка прийому українських біженців у Польщі була значно вищою.

Це ще один показник того, що суспільні настрої за кілька років помітно змінилися.

Але й тут важливо не робити занадто простого висновку. В одному й тому самому дослідженні люди могли підтримувати обмеження частини допомоги, але виступати проти інших обмежень.

Коли і як проводили нове опитування

Опитування про причини погіршення ставлення до українців CBOS провів 17–20 серпня 2026 року на замовлення Dziennik Gazeta Prawna.

У дослідженні взяли участь 1000 дорослих мешканців Польщі.

У дослідженні CBOS «Nastroje konsumenckie (11)», проведеному в ті самі дати на вибірці 1000 дорослих мешканців Польщі, використовували змішаний метод:

• 80% інтерв’ю — телефоном, метод CATI;
• 20% — через інтернет, метод CAWI.

Точні результати запитання про причини погіршення ставлення до українців оприлюднив замовник дослідження — Dziennik Gazeta Prawna.

Коротко: поляки найчастіше пов’язують погіршення ставлення до українців із Волинню та історичною політикою, соціальними виплатами й російською пропагандою. При цьому особистий негативний досвід спілкування з українцями називають значно рідше. Інші свіжі дослідження CBOS підтверджують загальне охолодження настроїв, але водночас показують, що більшість поляків усе ще нормально ставиться до українців як до сусідів, колег і лікарів.

Джерела:

• CBOS — «Kontakty Polaków z Ukraińcami i społeczny dystans wobec nich», 20 серпня 2026 року;
• CBOS — «Stosunki polsko-ukraińskie», 6 серпня 2026 року;
• CBOS — «Polacy o ograniczeniu pomocy dla uchodźców z Ukrainy», 17 липня 2026 року;
• CBOS — інформація про дослідження, проведене 17–20 серпня 2026 року на вибірці 1000 осіб;
• Міністерство закордонних справ Польщі — заява щодо російської дезінформації навколо Волинської трагедії;
• Міністерство цифровізації Польщі — приклади дезінформаційних наративів, спрямованих на погіршення польсько-українських відносин;
• Dziennik Gazeta Prawna — результати замовленого у CBOS опитування від 17–20 серпня 2026 року.