Любов без кордонів: як Оксана з Харкова переїхала до Німеччини за візою нареченої

Коли серце знаходить свою половинку — відстані, мова і навіть німецька бюрократія не стають на заваді. Саме так трапилося з Оксаною з Харкова, яка ще у 2017 році переїхала до Німеччини, аби побратися зі своїм нареченим, громадянином ФРН. У цій статті для ЮА Мігрант (https://ua-migrant.pl/) вона розповіла свою історію — від перших документів до весілля й адаптації в новій країні.

Знайомство і рішення переїхати

Оксана та її майбутній чоловік познайомилися у Польщі під час студентського обміну. Тоді вона, студентка факультету німецької філології в одному з харківських університетів, брала участь у програмі коопераційної практики в польському виші. Завдяки навчанню вона добре володіла німецькою мовою, що й допомогло їй швидко знайти спільну мову з учасниками міжнародного проєкту.

Саме там вона й зустріла свого майбутнього чоловіка — німця, який мешкав у Кельні та працював у сфері технічного консалтингу. Між ними швидко зав’язалося спілкування, яке продовжилось дистанційно після повернення Оксани в Україну. Згодом стало зрозуміло, що це не просто захоплення — виникло бажання бути разом і будувати спільне майбутнє. Саме тому пара вирішила укласти шлюб у Німеччині, де й планували жити після весілля.

Збір документів: терпіння і ще раз терпіння

Першим кроком було звернення німецького нареченого до Standesamt. Там надали перелік документів, необхідних для громадянки України:

• нове свідоцтво про народження з апостилем;
• нотаріально засвідчена копія паспорта;
• довідка про реєстрацію місця проживання;
• довідка про сімейний стан (із зазначенням, що Оксана не перебуває у шлюбі);
• при наявності попереднього шлюбу — документи про розлучення;
• переклади документів, виконані присяжним перекладачем у Німеччині;
• сертифікат знання німецької мови на рівні A1 (Goethe-Institut).

«Зібрати все це було не просто. На деякі документи в Україні я чекала по кілька тижнів. А апостиль ставила в Києві, через родичів — особисто бути не потрібно», — згадує Оксана.

Подання заяви та віза нареченої

Після збору всіх документів їх було передано до Oberlandesgericht, де надали дозвіл на шлюб. Це зайняло близько двох місяців. Потім Standesamt видав підтвердження дати весілля, яке Оксана надала до німецького посольства у Києві.

На співбесіді в посольстві розпитували про їхні стосунки, місце проживання, плани після весілля. «Це був досить емоційний момент. Але я говорила щиро — і, як бачите, все склалося», — ділиться вона.

Візу нареченої видали орієнтовно через 5 тижнів після співбесіди. Для її отримання обов’язковою умовою була медична страховка на перші три місяці перебування в Німеччині (Incoming Versicherung).

Нове життя у Німеччині

У березні 2017 року Оксана прибула до Кельна, де відбулось офіційне весілля. Одразу після реєстрації шлюбу вона подала документи на дозвіл на проживання (Aufenthaltstitel), а також оформила державну медичну страховку через чоловіка.

Після отримання пластикової картки на проживання з правом на роботу вона відкрила банківський рахунок і почала пошуки роботи. Після кількох місяців — знайшла позицію асистентки в міжнародній компанії.

Корисні висновки

• Збір документів займає більше часу, ніж здається — не відкладайте на останній момент;
• Сертифікат A1 — обов’язковий, навіть якщо вже спілкуєтесь німецькою;
• Після приїзду до Німеччини обов’язково зареєструйтесь за місцем проживання;
• Aufenthaltstitel краще подавати завчасно, щоб уникнути затримок;
• Перевіряйте всі деталі, особливо з приводу прізвища після одруження — у Німеччині можуть автоматично вважати, що ви берете прізвище чоловіка.

Сьогодні Оксана має стабільну роботу, добре інтегрувалася в німецьке суспільство, а ще — допомагає іншим україночкам розібратися з процесом переїзду.

Ця історія вкотре доводить: шлях до сімейного щастя іноді лежить через чимало формальностей, але наполегливість і підтримка — все вирішують.

Схожий досвід? Можливо, ви проходили щось подібне? Буде цікаво дізнатися вашу думку — кожна історія додає цінності розмові.