Чи загрожує Польщі цензура в Інтернеті? Що відомо про законопроєкти DSA

У Польщі триває дискусія про те, хто і як має реагувати на незаконний контент в Інтернеті: самі платформи, державні органи чи суди. Тема стала особливо гучною через проєкти змін до Ustawy o świadczeniu usług drogą elektroniczną, які мають пристосувати польське право до європейського Digital Services Act, тобто Акта про цифрові послуги.

Важливо розуміти: станом на травень 2026 року в Польщі не запроваджено загальної «цензури Інтернету» у вигляді вже чинного закону, який дозволяє масово блокувати будь-які публікації за рішенням чиновника. Попередня версія закону була ухвалена парламентом, але у січні 2026 року президент її не підписав. Після цього уряд розділив тему на два окремі законопроєкти: один стосується базового впровадження DSA, другий — процедур блокування незаконного контенту та відновлення помилково видалених матеріалів.

Для українців у Польщі ця тема не є абстрактною. Соцмережі, групи у Facebook, YouTube, TikTok, маркетплейси, оголошення про роботу, оренду житла, збори допомоги та публічні дискусії часто стають важливою частиною життя мігрантів. Тому важливо знати, що саме обговорюється, які ризики називають правозахисники та що може змінитися для звичайних користувачів.

ЗМІСТ

• Коротко: що відбувається у 2026 році
• Що таке DSA і чому Польща змінює законодавство
• Що сталося з попереднім законопроєктом
• Які два законопроєкти обговорюють зараз
• Який контент можуть хотіти блокувати
• Чому правозахисники говорять про ризик цензури
• Позиція уряду: захист користувачів, а не цензура
• Що це означає для українців у Польщі
• Що робити, якщо ваш допис або акаунт заблокували
• Висновок

Коротко: що відбувається у 2026 році

У 2025 році польський парламент ухвалив новелізацію закону про електронні послуги, яка мала пристосувати польське право до правил DSA. Однак у січні 2026 року президент Польщі не підписав цей закон і наклав на нього вето, пояснюючи це, зокрема, ризиками для свободи слова та прав користувачів Інтернету.

Після президентського вето Міністерство цифровізації повернулося до роботи над темою і розділило регулювання на два напрями. Перший має впровадити в Польщі основні механізми DSA: визначити координатора цифрових послуг, процедури скарг, контролю, сертифікації та штрафів. Другий стосується більш спірної теми: як саме держава може реагувати на незаконний контент і чи можуть UKE або KRRiT брати участь у процедурі блокування або відновлення матеріалів.

Тому станом на 2026 рік питання залишається відкритим. Польща має виконати європейські правила DSA, але водночас у суспільстві триває дискусія про межу між захистом користувачів, боротьбою з незаконним контентом і ризиком надмірного державного контролю над Інтернетом.

Що таке DSA і чому Польща змінює законодавство

Digital Services Act — це регламент ЄС, який встановлює правила для онлайн-платформ, маркетплейсів, соціальних мереж, пошукових систем та інших цифрових посередників. Його мета — зробити Інтернет прозорішим і безпечнішим, а також дати користувачам більше прав у спорах із платформами.

DSA вже діє в Європейському Союзі напряму. Але кожна країна має створити національні механізми, які дозволять реально застосовувати ці правила: визначити відповідальні органи, процедури скарг, санкції та порядок співпраці з платформами.

У Польщі таким ключовим органом має стати Prezes Urzędu Komunikacji Elektronicznej, тобто президент UKE. Також у системі мають брати участь UOKiK у питаннях захисту споживачів та KRRiT у сфері відеоплатформ і аудіовізуального контенту.

Що сталося з попереднім законопроєктом

Попередній законопроєкт викликав критику через побоювання, що адміністративні органи отримають надто широкі повноваження щодо контенту в Інтернеті. Найбільше питань стосувалося того, чи не зможе чиновник фактично вирішувати, що має залишатися онлайн, а що повинно бути заблоковане.

У фінальній версії, яка пройшла парламент у 2025 році, з’явилися додаткові гарантії судового контролю. Проте це не зняло всіх політичних і правових застережень. У січні 2026 року президент відмовився підписати закон, посилаючись, зокрема, на ризики для свободи слова.

Тому формулювання на кшталт «Польща вже запроваджує блокування контенту без суду» сьогодні було б некоректним. Правильніше говорити, що Польща все ще шукає модель, яка має одночасно виконати вимоги DSA, боротися з незаконним контентом і не створити інструменту для політичного або адміністративного тиску.

Які два законопроєкти обговорюють зараз

Після президентського вето уряд розділив попередню концепцію на два окремі напрями.

• Перший законопроєкт стосується базового впровадження DSA в Польщі. Він має визначити координатора цифрових послуг, компетенції UKE, UOKiK та KRRiT, правила контролю, штрафів, сертифікації позасудових органів розгляду спорів, статусу довірених заявників і перевірених дослідників.
• Другий законопроєкт стосується більш чутливої теми: процедур реагування на незаконний контент, а також можливості відновлення матеріалів або акаунтів, які платформи видалили помилково або без достатніх підстав.

Саме другий напрям залишається найбільш дискусійним. З одного боку, держава хоче мати швидший інструмент реагування на справді небезпечний контент. З іншого боку, правозахисники нагадують, що будь-який швидкий механізм блокування повинен мати сильні гарантії від зловживань.

Який контент можуть хотіти блокувати

У публічних поясненнях польська влада наголошує, що йдеться не про звичайні критичні дописи, політичні коментарі або незручні журналістські матеріали, а про чітко визначені категорії незаконного контенту. У попередніх версіях обговорювався закритий каталог серйозних правопорушень, пов’язаних з Інтернетом.

Серед прикладів такого контенту називалися:

• матеріали, пов’язані з сексуальним використанням дітей;
• інтернет-шахрайство та крадіжка ідентичності;
• торгівля людьми;
• намовляння до самогубства або тяжких злочинів;
• деякі форми погроз, мови ненависті або контенту, що може становити склад злочину;
• порушення авторських прав у визначених законом випадках.

Ключове питання полягає не лише в тому, які саме категорії потраплять до закону, а й у тому, хто ухвалюватиме рішення, як швидко воно виконуватиметься, чи буде судовий контроль і як автор контенту зможе захистити свої права.

Чому правозахисники говорять про ризик цензури

Критики законопроєктів не заперечують, що з незаконним контентом в Інтернеті потрібно боротися. Проблема в іншому: якщо процедура буде занадто широкою, швидкою і залежною від адміністративного органу, вона може стати небезпечним інструментом.

Основні побоювання стосуються кількох моментів.

• Надто широке тлумачення незаконного контенту. Якщо формулювання будуть нечіткими, під ризик можуть потрапити не лише очевидно злочинні матеріали, а й гостра критика, журналістські розслідування або публічні дискусії.
• Рішення без достатнього судового контролю. Якщо блокування буде можливим до незалежної оцінки суду, виникає ризик помилок і зловживань.
• Тиск на медіа та активістів. Навіть сама загроза швидкого блокування може охолоджувати публічну дискусію, особливо якщо йдеться про теми корупції, зловживань або дій державних органів.
• Проблема довіри до регулятора. UKE є державним органом, тому суспільство очікує прозорих процедур, незалежності та чітких гарантій від політичного впливу.

Саме тому правозахисні організації наполягають: якщо держава отримує інструмент впливу на онлайн-контент, закон повинен максимально чітко визначати межі цього інструменту, порядок оскарження та роль суду.

Позиція уряду: захист користувачів, а не цензура

Міністерство цифровізації пояснює зміни необхідністю впровадити DSA та дати користувачам більше реальних прав у відносинах із великими онлайн-платформами. Сьогодні саме платформи часто самостійно вирішують, що видалити, що залишити, кому заблокувати акаунт, а кому обмежити охоплення.

Прихильники змін вказують, що нові процедури можуть допомогти у двох ситуаціях:

• коли платформа не реагує на очевидно незаконний або небезпечний контент;
• коли платформа помилково видалила законний допис, заблокувала акаунт або не надала зрозумілого пояснення.

Тобто офіційна логіка полягає не тільки в блокуванні, а й у можливості захистити користувача від свавільної модерації великих платформ. Проте практичне значення матиме остаточний текст закону: саме він покаже, чи будуть гарантії достатньо сильними.

Що це означає для українців у Польщі

Українці в Польщі активно користуються польським і міжнародним цифровим простором. Для багатьох це спосіб знайти роботу, житло, лікаря, школу для дитини, юридичну допомогу, транспорт, речі для дому або інформацію про документи. Тому правила щодо онлайн-платформ можуть впливати на повсякденне життя.

Найважливіші практичні наслідки можуть бути такими:

• Більше прав при блокуванні акаунта. Якщо платформа видалила допис або обмежила акаунт без зрозумілої причини, користувач має отримувати пояснення та можливість оскарження.
• Більше механізмів проти шахрайства. Теоретично нові правила можуть допомогти швидше реагувати на фейкові оголошення, крадіжку особистих даних, обман у маркетплейсах або інші онлайн-злочини.
• Більше відповідальності для адміністраторів груп і сторінок. Якщо ви адмініструєте велику спільноту, варто уважніше ставитися до очевидно незаконних оголошень, шахрайських зборів, погроз, дискримінаційних закликів або публікацій із персональними даними.
• Більше значення матиме доказова база. У спорах із платформою або у випадку онлайн-шахрайства важливо зберігати скриншоти, посилання, повідомлення, дати, назви профілів і підтвердження платежів.

Водночас українцям варто пам’ятати: навіть після впровадження польських процедур DSA не стане універсальною «кнопкою» для швидкого вирішення кожної проблеми в Інтернеті. Частина спорів і надалі вирішуватиметься через правила самої платформи, поліцію, суд або інші органи залежно від ситуації.

Що робити, якщо ваш допис або акаунт заблокували

Поки польська імплементація DSA не завершена, найпрактичніший шлях для звичайного користувача — діяти через внутрішні механізми самої платформи та фіксувати всі докази.

• Перевірте повідомлення від платформи. Зазвичай Facebook, Instagram, TikTok, YouTube або маркетплейс надсилають причину видалення чи обмеження.
• Подайте апеляцію через кабінет користувача. Якщо ви вважаєте, що блокування помилкове, використайте офіційний інструмент оскарження.
• Збережіть докази. Зробіть скриншоти повідомлення про блокування, самого допису, дати публікації, листування та відповіді платформи.
• Не створюйте одразу багато нових акаунтів. Це може погіршити ситуацію, якщо платформа вважатиме це обходом блокування.
• Якщо йдеться про шахрайство, погрози або крадіжку даних, звертайтеся до відповідних служб. У таких випадках проблема може виходити за межі правил конкретної платформи.

Після повного впровадження DSA в Польщі користувачі мають отримати більше формальних інструментів для скарг і спорів із платформами. Але остаточний порядок залежатиме від того, який текст закону буде ухвалено.

Висновок

Польща справді працює над новими правилами для Інтернету, але ситуація складніша, ніж проста теза «буде цензура» або «нічого небезпечного немає». Європейський DSA уже діє, а Польща повинна створити національні процедури для його повного застосування. Водночас саме польські рішення щодо блокування незаконного контенту викликають найбільше суперечок.

Станом на травень 2026 року попередній закон не набув чинності через президентське вето. Уряд працює над новими законопроєктами, а правозахисники, медіа та експерти уважно стежать за тим, чи не будуть повноваження UKE або KRRiT надто широкими.

Для звичайних користувачів, зокрема для українців у Польщі, найкращий сценарій — це такий закон, який одночасно допоможе боротися з шахрайством, небезпечним і незаконним контентом, але не дозволить блокувати законну критику, журналістику або публічну дискусію без незалежного контролю.

Більше новин для українців у Польщі — на ЮА Мігрант.