Різдво в Німеччині (Вайнахтен): як і коли святкують

Якщо ви живете в Німеччині чи лише плануєте приїхати сюди до рідних, Різдво (Weihnachten) — це найкращий час, щоб відчути країну по-справжньому. Німецькі різдвяні традиції формувалися століттями: від адвент-вінків та календарів із сюрпризами до казкових ярмарків із глінтвейном і пряниками. Для українців у Німеччині це ще й чудова нагода поєднати свої звичаї з місцевими. Розповідаємо, як сьогодні святкують Різдво у ФРН, на що звернути увагу, якщо ви тут живете, працюєте чи навчаєтеся.

ЗМІСТ

• Коли святкують Різдво в Німеччині
• Як святкують Різдво в Німеччині
• Різдвяні ярмарки у Німеччині
• Символи Різдва у Німеччині
• Різдвяні прикраси та декорації
• Німецькі різдвяні традиції
• Що готують на Різдво в Німеччині

Коли святкують Різдво в Німеччині

Різдво в Німеччині – загальнонаціональне свято. У всіх федеральних землях 25 та 26 грудня є офіційними неробочими днями.

Офіційно Різдво святкують 25 грудня, це «Перший день Різдва» (Erster Weihnachtstag). 26 грудня – «Другий день Різдва» (Zweiter Weihnachtstag), і він теж є вихідним. Але найемоційніша частина свята для багатьох німців — це вечір 24 грудня, Святвечір (Heiligabend), коли родина збирається вдома, запалює свічки та відкриває подарунки.

У ці дні змінюється й ритм життя країни. 25–26 грудня більшість магазинів, офісів, державних установ зачинені, а громадський транспорт ходить за святковим або недільним розкладом. Між 27 та 30 грудня багато супермаркетів та частина бізнесів знову працюють, але часто за скороченим графіком. У школярів у всіх землях у цей період тривають різдвяно-новорічні канікули.

Святкувати Різдво німці починають на Святвечір, 24 грудня. Цей день не є офіційним вихідним, але більшість магазинів та фірм працює за скороченим графіком – зазвичай до обіду. Для українців у Німеччині це важливий момент: після обіду купити щось «нашвидкуруч» уже буде складно, тому продукти та подарунки краще підготувати завчасно. Багато німців купують презенти завчасно, наприклад, під час великого розпродажу на Чорну п’ятницю.

Уранці 24-го на вулицях ще кипить життя: люди поспішають завершити останні справи, забрати замовлені подарунки, докупити інгредієнти до святкового столу. Перед супермаркетами утворюються затори, паркування забиті, черги в каси довгі – атмосфера знайома й українцям, просто в німецькому стилі.

Офіси та підприємства офіційно працюють у першу половину дня. Частина працівників бере відгул або відпустку, інші залишаються на роботі до обіду в дуже розслабленому режимі. Часто колеги збираються на кухні, п’ють каву або безалкогольний пунш, обмінюються маленькими подарунками й роз’їжджаються додому готуватися до вечора.

У деяких компаніях 24 та 31 грудня запроваджують Betriebsurlaub — колективну відпустку. Працівників про це зазвичай попереджають завчасно в трудовому договорі або внутрішніх правилах. Якщо ви працюєте в Німеччині, варто уважно читати такі повідомлення від роботодавця, щоб правильно спланувати свою відпустку, особливо якщо плануєте поїздку в Україну.

У другій половині дня 24 грудня магазини та лавки закриваються, машини роз’їжджаються по домівках, вулиці помітно порожніють. Країна буквально завмирає у передчутті дива. Настає Святий Вечір (Heilige Abend) – час сім’ї, тиші й тепла.

Як святкують Різдво в Німеччині

Різдво – одне з найважливіших і найбільш атмосферних свят у Німеччині. Його святкують далеко не лише віруючі: за останніми опитуваннями, більшість людей у Німеччині (понад 80%) відзначає Різдво як сімейне свято, навіть якщо вони рідко ходять до церкви. А от участь у богослужінні сьогодні для багатьох необов’язкова – до храму в різдвяні дні йде лише приблизно кожен п’ятий житель країни.

Класичний німецький Святвечір виглядає так: вдень останні приготування, ввечері – спільна вечеря в колі родини, потім Bescherung – момент, коли всі відкривають подарунки під ялинкою. Дехто відвідує ранкову або пізню вечірню месу в найближчій церкві. 25 грудня — день неквапливих сімейних обідів та візитів до родичів, а 26 грудня часто присвячують друзям або більш активному відпочинку.

Для українців у Німеччині це зручна нагода поєднати німецьке Різдво 25 грудня з українським святкуванням 25 грудня (за новим церковним календарем) або 7 січня, якщо родина ще тримається старої дати. У багатьох містах проводять українські різдвяні богослужіння, концерти, спільні святкування – варто стежити за анонсами діаспорних організацій у вашому місті.

Різдвяні ярмарки у Німеччині

Підготовка до Різдва в Німеччині стартує вже в листопаді, коли одна за одною відкриваються різдвяні ярмарки. У великих містах перші ринки починають роботу наприкінці листопада й тривають переважно до 23–24 грудня, іноді трохи довше.

Символічною датою початку зимового «сезону свят» вважають 11 листопада о 11:11 – у цей момент у багатьох регіонах стартує карнавальний сезон. Приблизно в цей же час у містах запалюють першу святкову ілюмінацію, встановлюють великі ялинки, а площі готують до відкриття ярмарків.

Різдвяні ярмарки — це особлива атмосфера: теплий аромат кориці, печених каштанів, ковбасок на грилі, вогники гірлянд, музика, дитячий сміх і безліч фотозон. Це явище добре знане в усьому світі і щороку приваблює мільйони туристів, але й місцеві мешканці – в тому числі українці – залюбки приходять сюди по кілька разів за сезон.

На ринках продають іграшки, кераміку, свічки, текстиль, різдвяні сувеніри ручної роботи. Встановлюють каруселі та атракціони для дітей, проводять концерти, невеликі шоу, розіграші. В численних наметах готують традиційні страви й напої, тож можна не лише купити подарунки, а й повноцінно повечеряти просто неба.

Історія різдвяних ярмарків у ФРН

Різдвяні ярмарки у Німеччині мають історію понад 700 років. Ще в XIV столітті купці та ремісники почали продавати товари у період перед Різдвом. Люди приходили за всім, що було пов’язане зі святом: їжею, свічками, іграшками, тканинами, прикрасами й подарунками.

З часом такі базари ставали дедалі популярнішими, і вже в XVII столітті ярмарки проводили щороку практично в усіх великих містах. Площі заповнювалися дерев’яними будиночками, ліхтарями, вуличними музикантами – багато елементів, які ми бачимо сьогодні, мають дуже давнє коріння.

Сьогодні майже кожне німецьке місто і навіть невелике містечко має свій різдвяний ринок, а то й кілька. Деякі спеціалізуються на ремеслах, інші – на гастрономії, треті – на дитячих розвагах. Після скасування ковідних обмежень ярмарки знову працюють у повному форматі, хоча зберігаються підвищені вимоги до безпеки.

Традиційні товари на різдвяних ярмарках

На різдвяних ринках у Німеччині продається багато всього, але основні «хіти» такі:

• Прикраси – ялинкові іграшки, гірлянди, свічки, підсвічники, підвіски на вікна та двері, дерев’яні фігурки.
• Іграшки – дерев’яні фігурки, ляльки, м’які іграшки, ігри для всієї родини.
• Кераміка – чашки, тарілки, глечики ручної роботи, іноді з логотипом конкретного міста чи ярмарку.
• Солодощі – пряники (Lebkuchen), мигдальні хрустики, шоколад, марципан, карамелізовані горіхи.
• Теплий одяг – вовняні шкарпетки, рукавиці, шарфи, шапки, пледи.
• Книги та листівки про Різдво, місцеві легенди й традиції.

Кожен ярмарок має власну «родзинку». У Саксонії та Рудних горах популярні вироби з дерева: різдвяні піраміди, свічники, фігурки чоловічків із трубкою, дерев’яні будиночки, що світяться. У Тюрінгії – скляні ялинкові кульки ручної роботи: сюди спеціально приїжджають по справжні «автентичні» іграшки зі скла.

У містечку Зайфен, що вважається батьківщиною Лускунчика, досі виробляють дерев’яні фігурки, які не лише прикрашають інтер’єр, а й можуть виконувати свою первинну функцію – колоти горіхи.

Різдвяний ярмарок у Німеччині – це також рай для гурманів: велика частина наметів присвячена виключно їжі й напоям.

Що поїсти та випити на ярмарках

На базарах можна скуштувати страви, які традиційно готують у передріздвяний період: глінтвейн, пиріжки з маком, пряники Lebkuchen, численні різновиди ковбасок та страв із картоплі.

Туристам та новоприбулим українцям зазвичай радять спробувати:

• німецькі ковбаски на грилі (Bratwurst),
• Eintopf – густий м’ясний або овочевий суп-рагу,
• смажені каштани,
• марципан та інші мигдальні десерти,
• святкове печиво та імбирні пряники в глазурі,
• класичний глінтвейн (Glühwein) та безалкогольний дитячий пунш (Kinderpunsch).

Слід мати на увазі, що ціни останніми роками зростають. Кухоль глінтвейну на популярних ярмарках у 2025 році часто коштує близько 4–5 €, а в туристичних місцях – ще дорожче, плюс додається заставна вартість за горнятко (Pfand) 3–5 €. Тому не дивуйтеся сумі в чеку — це німецькі реалії 2020-х.

Популярні міста у Німеччині для відвідування різдвяних ярмарків

• Нюрнберг – знаменитий Christkindlesmarkt на головній площі міста.
• Кельн – кілька ярмарків, найвідоміший – біля Кельнського собору.
• Берлін – понад п’ятдесят різноманітних ринків, від класичних до альтернативних.
• Дрезден – один із найстаріших ярмарків Німеччини, Striezelmarkt на площі Альтмаркт.
• Мюнхен – традиційний ринок на Марієнплац, а також тематичні ярмарки в різних районах.
• Гамбург – численні ринки, включно з ярмарком на Ратушній площі та альтернативними форматами в доках.
• Франкфурт – святкова атмосфера на головній площі міста та на набережній.

Якщо ви користуєтеся громадським транспортом, зверніть увагу на Deutschlandticket – місячний проїзний для всього німецького регіонального транспорту. У 2025 році його ціна становить 58 € на місяць, що зручно, якщо ви плануєте відвідати кілька міст та ярмарків у різних землях.

Символи Різдва у Німеччині

Період перед Різдвом у Німеччині називається Адвент (Advent), від латинського Adventus – «прихід, пришестя». У християнській традиції це час очікування народження Христа.

Сьогодні німецьке Різдво вже не так жорстко пов’язане з церковними канонами: святкують і віруючі, і люди далеки від релігії. Але Адвент створює особливий настрій: запалені свічки, адвент-календарі, зимова випічка, теплі вогники у вікнах. Тому традиція міцно вкоренилася в культурі країни й охоче переймається іншими національностями, в тому числі українцями.

У церковному календарі Адвент починається в четверту неділю до Різдва (кінець листопада – початок грудня) і триває до 24 грудня. У повсякденному житті більшість людей відраховує дні з 1 до 24 грудня – за адвент-календарем.

Вінок адвенту

Один із найвідоміших символів передріздвяного періоду – адвент-вінок: ялиновий або декоративний вінок із чотирма свічками.

Класичний варіант – вінок із хвої, прикрашений шишками, сушеними апельсинами, корицею, стрічками. У першу неділю Адвенту запалюють одну свічку, у другу – дві, і так далі, поки всі чотири не горять у переддень Різдва. Кожну свічку символічно пов’язують з біблійними образами:

• «Свічка пророцтва» – нагадує про пророцтва про пришестя Спасителя.
• «Віфлеємська» – про подорож Марії та Йосипа до Віфлеєму.
• Третя свічка – на згадку про пастухів, які першими прийшли до Немовляти.
• «Свічка ангелів» – символізує божественну суть Христа.

Близько 200 років тому такий вінок вигадав гамбурзький лютеранський пастор Йоганн Хінріх Віхерн. Він опікувався дітьми в притулку «Das Rauhe Haus». Щоб вони могли самі відраховувати дні до Різдва, Віхерн у 1839 році зробив великий вінок із колеса від воза з 24 маленькими та 4 великими свічками й щодня запалював нову.

Ідея настільки сподобалася, що згодом адвент-вінки з’явилися по всій Німеччині. Сьогодні це обов’язковий атрибут різдвяного декору в більшості домівок, хоч зазвичай використовують уже лише чотири свічки, а самі вінки бувають найрізноманітнішими – від живих до повністю декоративних.

Сучасні вінки роблять не лише з хвої, а й із квітів, солодощів, фруктів, ялинкових іграшок. Частину вішають на двері як вітальну прикрасу, інші ставлять на стіл – у центрі родинного життя.

Календар із солодощами

Для дітей (та й дорослих!) Адвент не уявляється без Adventskalender – календаря з 24 віконцями. Щодня з 1 по 24 грудня відкривається одне «віконце» з сюрпризом: шоколадка, цукерка, міні-іграшка, чайний пакетик, косметичний пробник – варіантів безліч.

Перші друковані адвент-календарі популяризував Герхард Ланг – працівник мюнхенської друкарні, який у дитинстві сам щодня «рахував» дні до Різдва за картонною конструкцією з печивом, зробленою матір’ю. Згодом він перетворив цю сімейну ідею на масовий продукт.

Сьогодні адвент-календарі починають продавати ще восени. Є класичні дитячі з шоколадом, є версії для дорослих – з кавою, чаєм, косметикою, маленькими іграшками чи навіть міні-інструментами. Багато сімей, у тому числі українські, роблять такі календарі власноруч – вкладаючи в кожне «віконце» щось особливе саме для своєї дитини.

Новорічна ялинка у Німеччині

Неможливо уявити Різдво в Німеччині без ялинки! Різдвяне дерево тут називають Christbaum або Tannenbaum – це один із головних символів свята.

Традиція прикрашати вічнозелене дерево у сучасному вигляді зародилася саме в німецькомовних землях, а вже в XIX столітті поширилася по всій Європі, зокрема й в Україні. Спершу ялинка з’являлася як декорація до релігійних вистав про гріхопадіння Адама й Єви, а згодом перемістилася до домівок як самостійний символ свята.

Сьогодні прикрашені ялинки встановлюють не лише в будинках, а й на площах, у торгових центрах, ресторанах, офісах. Дерево оздоблюють іграшками, гірляндами, електричними свічками, фігурками ангелів та різдвяними зірками. У багатьох сім’ях, у тому числі українських, на гілки вішають і традиційні українські прикраси чи солому – виходить гарний культурний мікс.

Удома часто використовують і «їстівний декор»: печиво, горіхи, шоколадні цукерки. Діти обожнюють момент, коли після свят дозволяють «розграбувати» таку ялинку.

У Німеччині популярні як живі, так і штучні ялинки. Ціни на живі дерева останніми роками зросли: у 2025-му за популярну Nordmanntanne довжиною близько 1,7 м доводиться платити в середньому 40–50 € (23–30 € за метр), залежно від регіону. На околицях та в лісгоспах можна знайти дешевші варіанти, у великих містах – дорожчі.

Ялинки продають біля супермаркетів, на спеціальних точках у дворах, іноді – прямо на фермах або в лісництвах, де дерево можна навіть зрубати самостійно. Після 24–25 грудня більшість точок продажу закривається, тож відкладати покупку до самого Нового року не варто.

Розбирають ялинку зазвичай у перші дні січня – хтось одразу після Нового року, хтось чекає до 6 січня (Свято Трьох Царів). У більшості міст організовано окремий збір ялинок: їх виносять до певної дати, а комунальні служби забирають і переробляють. Інформацію про дні збору можна знайти в Abfallkalender вашої громади. Старий жарт – примотати до дерева монету в 2 € «за роботу» сміттярів – і сьогодні іноді зустрічається.

Різдвяні прикраси та декорації у Німеччині

Обмежитися однією лише ялинкою – це точно не про німців. Багато хто починає прикрашати житло вже на початку грудня, а деякі – ще з початком Адвенту. Для українців, які нещодавно переїхали, це може стати приємною нагодою «обжити» новий дім і зробити його по-святковому затишним.

Прикраса німецьких будинків

Усередині житла зазвичай:

• розкладають святкову скатертину та ставлять хвойний вінок або композицію зі свічками,
• ставлять у вазу кілька ялинових гілок,
• розставляють фігурки, свічки, невеликі ліхтарики, різдвяні будиночки.

Зовні будинки перетворюються на справжні декорації:

• дерева, балкони та фасади прикрашають гірляндами,
• на двері вішають вінки з хвої, шишок і стрічок,
• на підвіконнях з’являються дерев’яні будиночки, ліхтарики, свічки,
• скло розписують сніжинками, зірками, янголятами.

У магазинах легко знайти все для декору: готові наклейки на вікна, гірлянди, фігурки, ароматичні свічки. Але багато хто й досі вирізає сніжинки власноруч, робить паперових ангеликів і зірки – це простий спосіб залучити до підготовки дітей.

У дворах з’являються фігури оленів, зайців, сніговиків, які світяться в темряві. На балконах — Санта-Клауси або Weihnachtsmann, що «видираються» вгору по драбинах. У великих містах цілі вулиці перетворюються на різдвяні світлові інсталяції.

Українці, які живуть у Німеччині, часто додають до цього свого колориту: дідухи, солом’яні павуки, українські орнаменти – усе це чудово поєднується з німецьким декором.

Дуговий світильник чи свічкова арка

На підвіконнях у багатьох будинках можна побачити Schwibbogen – декоративні дуги зі свічками. Їхня історія пов’язана з німецькими шахтарями, які виходили на роботу ще до світанку та поверталися вже в темряві. Вогники на арці символізували тугу за сонячним світлом і водночас були «вогником надії».

Колись Schwibbogen виготовляли з металу, нині частіше – з дерева. На дугах вирізьблюють сцени шахтарського життя або різдвяні сюжети: ялинки, ангеликів, вертепи. Їх ставлять на підвіконня, щоб тепле світло ніби «запрошувало» додому тих, хто повертається з роботи чи далекої дороги.

Schwibbogen легко впізнати: це напівкругла арка з вирізьбленим сюжетом та ланцюжком лампочок чи свічок. Увечері такі вікна виглядають особливо затишно.

Біблійні сюжети

Ще один традиційний елемент декору – Weihnachtskrippe, різдвяний вертеп. На міських площах, у церквах, вітринах магазинів і навіть у приватних оселях встановлюють міні-сцену народження Ісуса: печера, ясла, Марія, Йосип, немовля, пастухи, три царі, інколи – верблюди та вівці.

Як і в Україні, такі вертепи можуть бути дуже простими або, навпаки, справжніми витворами мистецтва. Діти обожнюють розглядати фігурки, розповідати історію, пересувати персонажів – це живий спосіб передати зміст свята.

Класичні різдвяні кольори – червоний і зелений. Червоний символізує кров Христа та любов, зелений – надію та вічне життя. Саме тому так органічно виглядає поєднання ялинок, червоних ягід, свічок і стрічок.

Зірка німецького Різдва – Пуансеттія

Ще одна популярна різдвяна прикраса – квітка Пуансеттія, або «Різдвяна зірка» (Weihnachtsstern). Це кімнатна рослина з яскраво-червоним верхнім листям, що нагадує зірку над зеленим листям.

Попри те, що батьківщина пуансеттії – Мексика, саме в Німеччині вона отримала особливу «різдвяну кар’єру». Квітку ставлять на видне місце – на стіл, поруч із вінком, на підвіконня. Для багатьох німців і тепер уже українців у ФРН це такий самий обов’язковий атрибут свята, як ялинка.

До речі, сьогодні можна знайти не лише червоні, а й білі, рожеві, кремові варіанти цієї рослини – дизайнери інтер’єрів активно ними користуються.

Німецькі різдвяні традиції

Різдво у Німеччині поступово віддаляється від суто релігійних витоків, але не втрачає значення. Вертепи та відвідування меси – радше елемент традиції, ніж обов’язок. Проте для багатьох сімей спільна різдвяна служба досі залишається важливою.

За сучасними опитуваннями, на різдвяну службу планує піти лише близько 20–25% мешканців Німеччини. Натомість майже всі святкують вдома: готують особливу вечерю, запалюють свічки, обмінюються подарунками, дивляться різдвяні фільми, слухають колядки.

Новий рік для німців – радше вечірка з друзями, салюти й вечірні прогулянки містом. А ось Різдво – сімейне свято. Навіть молодь і студенти зазвичай повертаються додому, щоб провести ці дні з батьками, бабусями й дідусями.

Українцям у Німеччині часто доводиться балансувати між новим форматом і власними традиціями. Хтось святкує з німецькою родиною та поєднує німецьке меню з українським борщем чи кутею, хтось залишається в українському колі, але користується перевагами німецьких вихідних.

День Святого Ніколауса

У передріздвяний період німці відзначають ще одне улюблене дітьми свято – 6 грудня, День Святого Миколая (Nikolaustag). Увечері 5 грудня діти залишають біля дверей начищений черевик, шкарпетку або невеликий мішечок. Уночі Святий Миколай кладе туди солодощі, мандарини, маленькі подарунки.

Важливо не плутати Ніколауса з німецьким «Дідом Морозом» – Weihnachtsmann, який приходить уже на Різдво. В українських сім’ях у Німеччині часто поєднують обидві традиції: Миколай 6 грудня і наш Святий Миколай або подарунки на Різдво за українським звичаєм.

Подарунки на Різдво у Німеччині

Різдвяні подарунки німці зазвичай готують заздалегідь. Частина людей замовляє все онлайн, але багато хто й досі обожнює походи по магазинах у передсвяткові вихідні. Це окремий ритуал.

Найчастіше дарують практичні речі: одяг, книги, косметику, електроніку, кухонну техніку. Популярні подарункові сертифікати та гроші в красивих конвертах – німці цінують практичність. Часто дарують і «подарунки-враження»: квитки на концерт, подорож, майстер-клас.

Дітям, окрім солодощів, дарують іграшки, настільні ігри, спортивний інвентар, ковзани або санчата. В українських родинах у Німеччині до цього нерідко додаються й «класичні» наші подарунки – вишиванки, книжки українською, товари з українською символікою.

Обмін подарунками (Bescherung) зазвичай відбувається увечері 24 грудня, після святкової вечері. Саме тоді діти нарешті дізнаються, що приніс Weihnachtsmann чи Christkind.

Німецький різдвяний напій – глювайн

Ще до початку Адвенту на полицях німецьких магазинів з’являється глінтвейн – Glühwein. Це гарячий алкогольний напій на основі червоного вина з цукром або медом та сумішшю прянощів: кориці, гвоздики, анісу, кардамону, мускатного горіха, запашного перцю, цитрусової цедри. Є й варіанти на білому вині – про це завжди вказано на етикетці.

За правилами в Німеччині вміст алкоголю в Glühwein має бути не менше 7% і не більше 14,5%. Окремо продають безалкогольний варіант – Kinderpunsch, який сміливо можна давати дітям.

У зимові місяці глінтвейн – один із найпопулярніших напоїв країни. Його п’ють вдома, на роботі під час невеликих різдвяних вечірок, на вулиці й, звісно, на різдвяних ярмарках. За сезон у Німеччині випивають десятки мільйонів літрів цього напою – за різними оцінками, понад 50 мільйонів літрів на рік.

У супермаркетах готовий глінтвейн продається зазвичай у скляних літрових пляшках з яскравими зимовими етикетками. Найдешевші варіанти в дискаунтерах коштують від приблизно 2–3 € за пляшку, «винний» глінтвейн від виноробів – дорожчий. На ярмарках ціна за кухоль сьогодні становить переважно 4–6 € плюс заставна вартість за горнятко.

Якщо хочете приготувати глінтвейн удома в Німеччині, зверніть увагу: не доводьте напій до кипіння – інакше алкоголь випарується, а смак стане різким. Краще повільно прогріти до ~70°С і дати настоятися.

Що готують на Різдво в Німеччині

Історично на різдвяному столі в Німеччині було 7–10 страв. Головною вважалася запечена гуска з яблуками та капустою. Поруч – тушкована свинина, печений короп, мариновані овочі, рагу, каша з пшениці з медом і маком.

Сьогодні меню значно вільніше. Кожна родина формує власні традиції. Хтось дотримується класики з гускою і червоною капустою, хтось готує індика, качку або вегетаріанські запіканки. В українських сім’ях до цього часто додаються наші страви – салат «Олів’є», оселедець, борщ, вареники чи кутя.

Найпопулярніші гарячі страви на німецький різдвяний стіл:

• запечена гуска або індик,
• качка з яблуками та червоною капустою,
• печений короп (особливо на півночі та в католицьких регіонах),
• різні види свинини у соусі,
• ковбаски, сосиски, м’ясні рулети.

Обов’язковим гарніром часто стають картопляні кнедлі (Klöße) – великі картопляні «кульки», які подають із підливою, а також тушкована капуста, мариновані овочі, салати.

Картопляний салат та капуста

Класика німецького столу – Der Kartoffelsalat, картопляний салат. Відварену картоплю ріжуть великими шматками й додають:

• мариновані огірки,
• ріпчасту цибулю,
• смажений шпик або ковбаски,
• зелень (петрушку),
• заправку – майонез, йогурт або суміш олії, оцту та гірчиці.

Рецептів цього салату десятки, кожна сім’я має «свій». І для багатьох німців саме він – справжній смак дитячого Різдва.

Ще одна улюблена страва – Sauerkraut, кисла капуста. Її подають із ковбасками, свинячими реберцями, сосисками, запеченим м’ясом. На відміну від типової української рецептури, німці часто додають до капусти кмин, лавровий лист, ягоди ялівцю, іноді біле вино.

Різдвяний пудинг та інші десерти

Без солодкого в Німеччині Різдво не Різдво. Традиційна випічка:

• Stollen – густий кекс із родзинками, цукатами, горіхами, спеціями та цукровою пудрою,
• імбирні пряники різних форм,
• тонкі млинці чи млинчики з шоколадно-горіховою пастою,
• печиво з різдвяними побажаннями або у формі зірок, ялинок, сердечок.

Stollen часто печуть на початку Адвенту, щоб він «дозрів» до Святвечора – смак стає глибшим, аромати спецій краще розкриваються. Подібним чином готують і різдвяний пудинг або інші десерти з великою кількістю сухофруктів.

Різдвяний пудинг готують заздалегідь: сухофрукти замочують у ромі або коньяку, змішують із яйцями, маслом, горіхами, тертими яблуками, спеціями й готують на парі. Потім десерт кілька днів дозріває в прохолодному місці.

Головна «фішка» – ефектна подача. Перед тим як нести пудинг до столу, його поливають міцним алкоголем і підпалюють. На мить десерт опиняється в блакитному полум’ї – діти в захваті, дорослі роблять фото, а Різдво отримує ще один маленький елемент магії.

Для українців у Німеччині чудова ідея – поставити на стіл поруч із німецьким Stollen нашу кутю або медівник. Таке поєднання стає красивим символом того, як можна зберігати свої традиції й водночас приймати нові.