Різдво в Німеччині (Вайнахтен): як і коли святкують

Щоб відчути справжню різдвяну атмосферу, вирушайте до Німеччини перед Різдвом. Німецькі різдвяні традиції налічують не одну сотню років — святкування тут відбуваються весело та з розмахом. У німців особливе ставлення до цієї урочистості. Розповідаємо, як відзначають Різдво у Німеччині, у деталях.

ЗМІСТ

• Коли святкують Різдво в Німеччині
• Як святкують Різдво в Німеччині
• Різдвяні ярмарки у Німеччині
• Символи Різдва у Німеччині
• Різдвяні прикраси та декорації
• Німецькі різдвяні традиції
• Що готують на Різдво в Німеччині

Коли святкують Різдво в Німеччині

Різдво в Німеччині – загальнонаціональне свято. У країні 25 та 26 грудня є неробочими днями.

У Німеччині Різдво святкують 25 грудня, відоме як “Перший день Різдва” (Erster Weihnachtstag). Також 26 грудня є офіційним святковим днем, відомим як “Другий день Різдва” (Zweiter Weihnachtstag). За традицією, увечері 24 грудня (напередодні Різдва) відзначають “Різдвяний вечір” (Heiligabend), коли багато сімей збирається разом, щоб відкрити подарунки та провести час у колі родини.

Багато компаній та магазинів повністю зупиняються і не працюють з 25 по 31 грудня. Графіки святкових неробочих днів у різних землях відрізняються.

Святкувати Різдво німці починають на Святвечір, 24 грудня. Цей день не є офіційним вихідним, але більшість магазинів та фірм працює по скороченому графіку – до обіду. Це останній шанс докупити подарунки близьким та запастися продуктами. Але про подарки краще подбати заздалегідь, німці це полюбляють робити на Чорну п’ятницю.

Уранці на вулицях спостерігається велика активність. Поспішаючи, бюргери закінчують підготовку до свята. По магазинах хаотично бігають ті, хто не встиг придбати подарунки рідним та близьким заздалегідь. На вулицях повно машин, перед в’їздами на паркування супермаркетів утворюються пробки.

Офіси та підприємства офіційно працюють у першу половину дня. Деякі німці вимушені 24-го працювати, але залишаються на роботі до обіду. Із сотні робочих місць зайнято від сили десять. Панує незвичайна для робочого дня тиша. Перед обідом деякі працівники, збираються на робочій кухні і варять глінтвейн (Glühwein), щоб випити перед тим, як розійтися по будинках.

Жаль, але більшість фірм поступово приходять до варіанту 24 і 31 грудня відправити працівників у примусову відпустку, а офіс закрити.

Вдень компанії, магазини та лавки закриваються, авто роз’їжджаються по домам, вулиці пустіють. Країна завмирає у передчутті чудес. Настає Святий Вечір (Heilige Abend).

Як святкують Різдво в Німеччині

Різдво – одне з найважливіших та найбільш атмосферних свят у Німеччині, з давньою та багатою історією традицій та ритуалів. Цей час року приваблює туристів з усього світу завдяки яскравим різдвяним ринкам, аромату кориці та глінтвейну, що розноситься вулицями, та співу колядок під зірковим німецьким небом. Але що робить святкування Різдва в Німеччині настільки особливим та відрізняємим? Давайте поринемо в чарівний світ німецьких різдвяних традицій, дізнаємося про їх корені та особливості святкування у різних регіонах країни.

Різдвяні ярмарки у Німеччині

Підготовка у Німеччині до Різдва стартує у листопаді, коли відкриваються різдвяні ярмарки.

Символічною датою початку підготовки до свята є 11 листопада об 11 годині 11 хвилин.

Різдвяні ярмарки — яскраве та унікальне явище, добре відоме за межами Німеччини. Це неймовірне шоу щорічно приваблює величезну кількість туристів.

На ринках продаються іграшки, кераміка, свічки та інші сувеніри ручної роботи. Встановлюються каруселі та атракціони, проводяться конкурси та розіграші, концерти. У наметах готують смачні національні різдвяні страви, якими насолоджуються місцеві та туристи.

Історія різдвяних ярмарків у ФРН

Різдвяні ярмарки у Німеччині існують понад 700 років. Ще в 14 столітті купці та ремісники почали продавати товари в період перед Різдвом. Тоді на базари приходили купувати все, що пов’язано зі святом: подарунки, солодощі, іграшки, різдвяні прикраси, книги та інше.

Ярмарок ставав популярнішим, і вже в 17 столітті стали проводитися по всій Німеччині щорічно. У містах з’являлися яскраві ілюмінації, і святкова атмосфера наповнювала вулиці.

У кожному німецькому місті чи населеному пункті тепер є місце для різдвяного ринку, а то й кількох.

Традиційні товари на різдвяних ярмарках

На різдвяних ринках у Німеччині продається багато чого, але основне — це:

• Прикраси – ялинкові іграшки, гірлянди, свічки та інші декоративні предмети, що створюють святкову атмосферу.
• Іграшки — дерев’яні, з порцеляни, м’які та інші.
• Керамічні вироби – страви, чашки, тарілки ручної роботи.
• Солодощі – пряники, печиво, цукерки, шоколадні вироби тощо.
• Одяг – наприклад, вовняні шкарпетки, рукавиці, шапки, палантини.
• Книги, присвячені Різдву, пов’язані з традиціями та культурою Німеччини.

Кожен ярмарок має унікальний асортимент. На сході в регіоні Рудних гір та густих лісів розвинені народні промисли та мистецтво різьблення по дереву. Сюди приїжджають у період різдвяних ярмарків, щоб придбати свічники з дерева, традиційні фігурки чоловічків з трубкою, дерев’яні будиночки, що світяться, для прикраси житла до свята та безліч інших цікавих виробів.

У цьому регіоні розташувалося невелике німецьке містечко Зайфен. Знамените, як батьківщина Лускунчика. Зайфен став центром виробництва оригінальних дерев’яних Лускунчиків. Сувеніри чудово виконують свою пряму функцію – колоти горіхи.

Тюрінгія – батьківщина перших ялинкових кульок зі скла. Різдвяні ринки тут рясніють унікальними іграшками, виготовленими склодувами.

Різдвяний ярмарок у Німеччині сповнений наметами зі смаколиками.

Що поїсти та випити на ярмарках

На базарах можна скуштувати страви, які традиційно готують у передріздвяний період, як глінтвейн, пиріжки з маком, пряники «Лебкухен» (Nürnberger Lebkuchen) та інші солодощі.

Туристам гіди рекомендують спробувати:

• німецькі ковбаски;
• айнтопф (Eintopf)– різдвяний м’ясний суп;
• смажені каштани;
• марципан;
• святкове печиво та імбирні пряники в глазурі;
• німецький глінтвейн та яєчний пунш.

Популярні міста у Німеччині для відвідування різдвяних ярмарків

• Нюрнберг – на головній площі міста.
• Кельн – у кількох місцях міста, включаючи знамениту площу Кельнського собору.
• Берлін – понад п’ятдесят ринків.
• Дрезден. Кілька точок, серед яких найстаріший ярмарок Штрицельмаркт (Striezelmarkt) на площі Альтмаркт.
• Мюнхен – на декількох площах, включаючи знамениту “Марієнплац”.
• Гамбург – проводяться скрізь, у т.ч., на знаменитій Ратушній площі.
• Франкфурт – на головній площі міста.

Символи Різдва у Німеччині

Адвент походить від латинського Adventus, що означає «прихід, пришестя, настання». Ця назва періоду перед Різдвом, яка була прийнята у християн Католицької церкви.

Німецьке Різдво сьогодні не має тісного зв’язку з релігійними канонами. Але Адвент створює відчуття свята та наближення різдвяного дива. Тому традиція так сильно вкоренилася в німецькій культурі та активно переймається представниками інших культур та націй.

Починається передріздвяний період 1 грудня та закінчується 25 грудня.

Вінок адвенту

Яскравим атрибутом «передодня Різдва» є ялиновий вінок з 4 свічками.

Передріздвяний вінок із хвої, прикрашений шишками, шматочками висушеного апельсина, мішурою та ялиновими гілочками. У першу неділю Адвента запалюють одну свічку. На другий тиждень повинні горіти вже дві, і так далі, до самого Різдва:

• “Свічка пророцтва” – символізує біблійні провіщення появи Спасителя.
• “Віфлеємська” – запалюється на згадку про подорож Марії та Йосипа до Віфлеєму і про народження Немовляти Ісуса.
• Третя свічка присвячена пастухам, які першими знайшли Немовля та вклонилися йому.
• “Свічка Ангелів” – символізує божественну сутність Спасителя.

2 століття тому вінок вигадав гамбурзький лютеранський пастор і теолог Йоганн Хінріх Віхерн (Johann Hinrich Wichern). Він заснував притулок під назвою «Das Rauhe Haus» для неблагополучних та покинутих дітей. Підопічні в очікуванні найчарівнішого свята у році часто питали, скільки днів залишилося до Різдва. Щоб діти рахували самі, Віхерн у 1839 р. зробив вінок із старого колеса від воза, прикрасив хвойними гілочками, двадцятьма чотирма маленькими червоними та чотирма великими білими свічками. Щоранку запалювалося по одній маленькій свічці, а по неділях — ще й по великій.

Вінки Віхерна полюбилися дітям і дорослим. Сьогодні це обов’язковий атрибут різдвяних традицій у Європі і не лише. Щоправда, тепер переважно обходяться чотирма свічками.

Сучасні вінки роблять не тільки з хвойних гілочок, але і з квітів, солодощів, фруктів, ялинкових іграшок. Є й вінки без свічок, які вішають на дверях.

Календар із солодощами

Жодна німецька дитина не представляє період до настання Різдва без Adventskalender – календаря з віконцями, які потрібно відкривати по одному щодня з 1 до 24 грудня. За дверцятами чекають сюрпризи — цукерка, шоколадка, печиво, міні-іграшки чи інші подарунки.

Популярними такі адвент-календарі зробив працівник мюнхенської друкарні Герхард Ланг, син протестантського пастора із міста Маульбронн. У дитинстві він постійно питав у матері, коли настане Різдво. Жінка знайшла оригінальний вихід – зробила з картону конструкцію з 24 віконцями, в які розклала по крихітній печінці. Подорослішавши, Герхард в 1920 здійснив друкарський запуск виробництва таких адвент-календарів. Ідею із задоволенням підхопили інші компанії.

Календар адвенту – це теж різдвяна прикраса.

Адвент-календарі починають продавати задовго до адвенту, аж із початку осені.

Новорічна ялинка у Німеччині

Неможливо уявити Різдво у Німеччині без ялинки! Різдвяна ялинка – у деяких німецьких регіонах ще називають Christbaum або Tannenbaum – традиційний атрибут святкування Різдва та Нового року.

Зародившись у Німеччині, з XIX століття цей звичай прикрашати вічнозелене дерево набув популярності і в Україні. Тоді перед дверима християнських церков розігрували сцену гріхопадіння Адама та Єви. У ролі дерева, з якого Адам зірвав заборонений плід, виступала ялинка з прив’язаними до гілок червоними яблуками.

У 17 столітті заможні німці стали замовляти різдвяні спектаклі додому. А бідні німці грали сцену вдома разом зі своїми дітьми, використовуючи прикрашене хвойне дерево як декорацію. Поступово ялинка перетворилася на постійний атрибут святкування Різдва.

Прикрашені ялинки встановлюють не лише в німецьких будинках, а й на вулицях, площах, торгових центрах, ресторанах. Дерево прикрашають іграшками, свічками, гірляндами та лампочками. Верхівку вінчає Віфлеємська зірка або янголятко з золотими крилами.

А вдома іноді використовують і їстівні прикраси: печиво, горіхи та шоколадні цукерки. Особливим задоволенням сім’ї є грабіж «смачної» ялинки після свят.

Традиційно ялинка встановлюється в центрі кімнати напередодні або прямо в Святвечір. Штучні ставлять раніше – з початком адвенту.

Найдешевші різдвяні сосни та ялинки коштують від 15€ за метр. Ціна залежить від якості хвої та породи. Чим біль пухнаста ялинка, тим дорожче.

Продають ялинки на вулицях, зазвичай, біля супермаркетів. Продають «зелених красунь» та в інтернеті з доставкою.

Після 25 грудня купити новорічну ялинку навряд чи вийде. Якщо відкласти покупку до 30 грудня, доведеться купувати живу в горщику.

Розбирають ялинку відразу після Нового Року. Найчастіше – 2 або 3 січня. Бюргери виносять ялинки з дому напередодні увечері, а вранці сміттярі забирають хвою з вулиць. Хорошим тоном вважається примотати скотчем до гілочки монету в 2 € – плата за прибирання!

Різдвяні прикраси та декорації у Німеччині

Обмежитися ялинкою на Різдво – не про німців. Бюргери дуже ретельно підходять до декорування житла та будівель.

Прикраса німецьких будинків

Зазвичай житло прикрашають уже на початку грудня:

• кладуть на стіл гарну скатертину та хвойний вінок,
• у вазу ставлять пару ялинових гілочок,
• на полицях розставляють фігурки та свічки.

Зовні будинки також перетворюються на «виставку» різдвяного декору:

• Дерева та котеджі оформляються різнокольоровими гірляндами.
• На двері навішують вінки, оздоблені яскравими стрічками.
• На підвіконня ставлять будиночки, що світяться, розвішують дерев’яні фігурки.
• Скло розписують сніжинками, малюнками.

У німецьких магазинах продаються різноманітні гірлянди, підвіски, статуетки для оздоблення вікон. Найпростіше — приклеїти аплікації, які тримаються самі собою і видаляються з шибки без сліду.

Прикраси роблять і самостійно — хто ж не знає, як вирізати сніжинки? У Німеччині до них додають янголят, зірки або дзвіночки.

Зовні вішають ліхтарики у вигляді величезних зірок або сніжинок. Паркани, рослинність у дворах, а часом і окантування дахів обплутуються гірляндами.

На галявинах з’являються олені і зайці, що «пасуться», що світяться. У вікна будинків блискучими сходами піднімаються мерехтливі Діди Морози (Weihnachtsmann). До Різдва все сягає апогею.

Дуговий світильник чи свічкова арка

На підвіконнях помітні Schwibbogen — дуги зі свічок, які завжди були різдвяним атрибутом. Їх винайшли німецькі шахтарі, які йшли працювати до шахт задовго до сходу сонця, а поверталися вже у темряві. Лампочки на дугах уособлювали тугу за сонячним світлом, яке робітники по кілька місяців не бачили. Schwibbogen були вогником надії для трудівників – добувачів руди.

Раніше виготовляли з металу, як символ картин із важкого життя робітників. Сьогодні дуги Schwibbogen роблять із дерева чи кори, а прикрашають підвіконня на різдвяні свята, немовби вказуючи дорогу додому мандрівникам та роботягам.

Schwibbogen – арка зі свічок

Біблійні сюжети

На міських площах, у дворах будинків, вітринах магазинів встановлюються барвисті вертепи – Weihnachtskrippe . Вони відтворюють печеру, в якій народився Ісус, з яслами та постатями деяких героїв Біблії. У німецькому житлі Weihnachtskrippe — такий самий звичай, як і ялинка.

Модель ясел Ісуса – німецька різдвяна традиція

Основні різдвяні кольори: червоний та зелений. Така гама відтінків спочатку диктувалася релігійною складовою урочистостей. Червоний – уособлення крові Христа, зелений – віри та надії.

Зірка німецького Різдва – Пуансеттія

Незвичайна різдвяна «прикраса», яка зустрічається в будинках німців, — квітка Пуансеттія або «Молочай-різдвяник». Йому не місце на підвіконні або в кутку, а посідає найпочесніше місце, часто поряд з різдвяним вінком.

Пуансеттію називають «Різдвяна зірка», за яскраво-червоне верхнє листя, яке, немов суцвіття, розпускається над зеленим. Поєднання червоно-зеленої та краса домашньої квітки зробили її сучасним різдвяним символом Німеччини, хоча його батьківщина — Мексика.

Різдвяні кімнатні квіти – Weihnachtsstern

Німецькі різдвяні традиції

Різдво у Німеччині потрохи віддаляється від релігійних витоків. Відтворення сцени народження Христа з використанням об’ємних фігур — скоріше данина традиціям. Різдвяна служба у церкві перестала бути обов’язковим атрибутом свята.

Останні опитування показали: лише 29% німців відвідують релігійні служби на Різдво.

Але розмах свята набагато більший, ніж у Нового року. Новорічна ніч для німців — привід зустрітися з друзями, сходити на вечірку, клуб чи ресторан.

Різдво німці святкують досить тихо, розміряно. Збираються сім’ями, довго сидять, їдять, ведуть мирні бесіди, попивають вино або глінтвейн.

У Німеччині це свято, яке збирає сім’ю за одним столом. Навіть підлітки та молодь відкладають справи заради того, щоб провести час із рідними та близькими.

День Святого Ніколауса

У передріздвяний період німці відзначають ще одне свято, яке ні більше чекають дітлахи. 6 грудня – Der Nikolaus ist da. У день шанування церковним календарем діти отримують подарунки від імені святого Ніколауса.

Не плутайте Ніколауса з німецьким Дідом Морозом (Weihnachtsmann), який приходить на Різдво.

5 грудня ввечері дитина біля дверей залишає шкарпетку, начищений черевик або невеликий мішок. Вночі святий Миколай кладе туди цукерки, мандарини, солодощі та маленькі подаруночки.

Подарунки на Різдво у Німеччині

У передсвятковій метушні бюргери не забувають про маленькі знаки уваги для рідних та близьких. Хтось замовляє подарунки в інтернеті, але деякі люблять по-традиційному пройтися магазинами.

Найчастіше купують практичні необхідні речі чи книги. Дорослим іноді дістаються дорогі прикраси, подарункові карти. Німці — практичний народ, тому часто воліють дарувати гроші.

Цікаві рішення – квиток на якийсь концерт, захід, поїздка та інші подарунки-враження.

Діти, крім солодощів, отримують ігри, одяг, корисні речі, ковзани тощо.

Обмін різдвяними подарунками відбувається увечері 24 грудня.

Німецький різдвяний напій – глювайн

Ще до початку адвенту на винних полицях німецьких магазинів з’являється глінтвейн, німецькою — глювайн (Gluhwein).

Німецький глінтвейн – ароматизований гарячий алкогольний напій. Складається переважно з червоного сухого (напівсухого) вина, цукру чи меду, а також прянощів: кориці, гвоздики, анісу, кардамону, мускату, запашного перцю, лимонної кірки тощо. Якщо глінтвейн зроблено на білому вині, про це обов’язково сповістить напис на упаковці чи продавець.

Вміст алкоголю в глювайні за правилами в Німеччині має бути щонайменше 7%, але не більше 14,5%.

У зимові місяці глінтвейн — один із найпопулярніших напоїв у Німеччині. Його готують вдома, п’ють на вулиці, в офісах, а при відвідуванні різдвяного ринку перед кухлем глювайну не встоїть ніхто.

За осінь-зиму німці випивають близько 40 мільйонів літрів глінтвейну. Вибір у німецьких магазинах широкий – продається напій зазвичай у скляних літрових пляшках із яскравими новорічними етикетками.

Шукайте на пляшці напис «Gluhwein», щоб не купити ненароком якийсь солодкий винний напій. Це зовсім не те, що потрібне.

Від дешевого глінтвейну за 1-2€ похмілля може наступити вже після одного кухля. Ціни на добрі напої починаються від 4€ за літр.

Що готують на Різдво в Німеччині

Сучасні німці не дотримуються старовинних традицій щодо різдвяного столу. Раніше на стіл ставили 7-10 страв, серед яких центральне місце займала запечена гуска з яблуками. Були присутні тушкована свинина та печений короп, маринади, овочеве рагу та пшенична каша, заправлена олією, медом та маком.

Сьогодні меню довільне. Кожна німецька господиня намагається сформувати власну сімейну традицію та прикрашати різдвяний стіл унікальною фірмовою стравою, яка вдається їй найкраще.

Найчастіше печуть гусей та індиків. Заморожені тушки птахів до полудня Святвечора відшукати у супермаркетах неможливо. На другому місці за популярністю качки. На півночі бюргери запікають коропів.

На кожному різдвяному столі у Німеччині є кілька страв зі свинини, а також ковбаски, сосиски, соуси. Закусками виступають сири, салати, мариновані овочі, капуста. Гарніром часто стають кнедліки — картопляні «кругляші», які ідеально поєднуються з тушкованим м’ясом у соусі.

Картопляний салат та капуста

Традиційний ситний різдвяний гарнір, який люблять бюргери, — Der Kartofelsalat. Відварена картопля ріжеться великими шматками, а до неї додаються інші інгредієнти на вибір:

• мариновані огірки,
• ріпчаста цибуля,
• смажений шпик (ковбаски),
• петрушка,
• заправка (майонез, йогурт або оливкова олія із зерновою гірчицею та спеціями).

Виходить досить бюджетна, проста у приготуванні, красива та смачна закуска.

Ще одна улюблена німцями страва, без якої не обходиться традиційний різдвяний стіл, це Sauerkraut – “кисла капуста”. Її подають з усім, чим можна – сосисками, ковбасами, кермом, реберцями. Люблять похрумтіти капускою бюргери і разом із кухлем пива.

На відміну від українського рецепту квашеної капусти від німецької у тому, що у Німеччині сюди додають кмин. Замість моркви найчастіше використовують цибулю, лавровий лист, оцет, ягоди.

Різдвяний пудинг та інші десерти

Традиційна випічка на Різдво у Німеччині:

• штоллен (кекс із родзинками, цукатами, горіхами, анісом, корицею, цукровою пудрою),
• імбирні пряники,
• млинці з шоколадно-горіховою пастою,
• печиво з різдвяними побажаннями.

Stollen готують на початку адвенту — на початку грудня, і аж до 24 він «дозріває». Як і плам-пудинг — традиційний німецький десерт.

Зазвичай різдвяний пудинг готується щонайменше за тиждень до Святвечора. У класичному варіанті рецепта для приготування використовувався яловичий жир. Але сьогодні кладуть переважно солодкі інгредієнти — вершкове масло, сухофрукти.

Чорнослив, родзинки, сушені абрикоси та інші фрукти заливаються ромом або коньяком. Потім перемішуються із збитими яйцями, цукром (медом), горіхами, тертим яблуком, борошном, сухариками. Готується пудинг на пару протягом години, а потім кілька днів “дозріває”.

Головна фішка – феєрична подача пудингу на Різдво з його запалюванням. Для вогняного ефекту на випічку спочатку виливають якийсь міцний напій.