У Польщі хочуть штрафувати псевдомедиків на 1 мільйон злотих

У Польщі триває робота над змінами, які в медіа часто називають «lex szarlatan» — це пакет рішень проти псевдомедицини та «чудо-лікування». Суть ініціативи — дати Речнику прав пацієнта (Rzecznik Praw Pacjenta) швидші адміністративні інструменти реагування, включно з рішеннями про припинення небезпечних практик і штрафами, які в проєкті обговорюються до 1 000 000 zł.

Важливо: станом на сьогодні це питання залишається у площині законодавчих робіт і доопрацювання. Тому нижче — максимально практичне пояснення, як це може працювати, і що варто знати українцям у Польщі вже зараз, щоб не потрапити на шахраїв та не ризикувати здоров’ям.

ЗМІСТ

• Що таке псевдомедицина у польському контексті
• Що пропонує «lex szarlatan» і які штрафи обговорюють
  • Кому можуть загрожувати санкції
  • Чому бізнес wellness/beauty та «коучі здоров’я» хвилюються
• Як українцям у Польщі перевіряти спеціаліста та послугу
• Куди звертатися зі скаргою або сигналом
• Поради про онлайн-консультації, «детокси» та БАДи
• Висновок

Що таке псевдомедицина у польському контексті

Під «псевдомедициною» зазвичай мають на увазі методи діагностики або «лікування», які не підтверджені доказовою медициною, можуть вводити в оману або створювати ризик для здоров’я. Найчастіше мова про ситуації, коли:

• людина без медичної кваліфікації пропонує «лікування» серйозних хвороб (онкологія, діабет, аутоімунні, психічні розлади тощо);
• обіцяють «100% результат», «чудо-метод», «вилікуємо за 7 днів» та відмовляють від лікаря/лікарні;
• продають дорогі «курси терапії», «детокси», «крапельниці для всіх» без медичних показань і нагляду;
• нав’язують добавки або «ліки» без зрозумілого складу, походження та доказів ефективності;
• під виглядом «терапії» пропонують небезпечні практики, маніпуляції або речовини.

Окремий ризик — коли псевдопоради стосуються дітей, вагітності, онкології, важких психічних станів та ситуацій, де зволікання реально коштує здоров’я або життя.

Що пропонує «lex szarlatan» і які штрафи обговорюють

У публічному просторі і в проєктних обговореннях ідея виглядає так: посилити можливості Речника прав пацієнта, щоби він міг реагувати не лише «через довгі процедури», а й швидше — адміністративним шляхом, зокрема:

• оцінювати, чи певна діяльність має ознаки небезпечних псевдомедичних практик;
• видавати рішення/розпорядження про припинення такої діяльності або її реклами;
• накладати суттєві фінансові санкції (у комунікаціях фігурує межа до 1 млн zł).

Якщо ці зміни ухвалять у фінальному вигляді, очікується, що реагування на «масові схеми» (особливо онлайн) стане швидшим, а ризики для тих, хто заробляє на хворих людях, — значно вищими.

Кому можуть загрожувати санкції

У фокусі — не «здоровий спосіб життя», а квазі-лікування та введення людей в оману. Ризикові приклади, які найчастіше обговорюють у контексті псевдомедицини:

• «лікування» раку, аутизму, безпліддя, депресії, залежностей методами без доказовості;
• платні «діагностики» без медичних стандартів (псевдотести, «біорезонанс», «енергодіагностика» тощо);
• агресивна реклама «панацеї», залякування та відмовляння від лікаря/шпиталю;
• організації або особи, які будують бізнес на страху пацієнтів і обіцянках «чудес».

Чому бізнес wellness/beauty та «коучі здоров’я» хвилюються

Частина підприємців побоюється «розмитих меж» — щоб під перевірки випадково не потрапили послуги, які не є лікуванням (фітнес, масаж, сауна, косметологічний догляд, дієтичні поради тощо). Тому ключовий принцип безпеки для таких сфер — не обіцяти лікування і не підміняти медицину.

Якщо ви працюєте в wellness/beauty або консультуєте щодо способу життя, варто вже зараз переглянути комунікацію: прибрати заяви про «лікуємо/виліковуємо/діагностуємо», не торкатися важких діагнозів і мати чіткі застереження «це не медична послуга» там, де це доречно.

Як українцям у Польщі перевіряти спеціаліста та послугу

Короткий чекліст, який реально знижує ризики (особливо якщо ви не ідеально орієнтуєтесь у польській системі):

• Уточніть кваліфікацію: лікар/лікарка (lekarz), стоматолог (lekarz dentysta), медсестра (pielęgniarka), акушерка (położna), фізіотерапевт (fizjoterapeuta) — це різні професії з різними повноваженнями.
• Перевірте PWZ (ліцензію): попросіть у лікаря/стоматолога номер PWZ (Prawo Wykonywania Zawodu) і звірте його в офіційному реєстрі. Якщо спеціаліст відмовляється назвати PWZ або каже, що «це не потрібно» — це серйозний червоний прапорець.
• Попросіть дані спеціаліста: ім’я, прізвище, спеціалізацію, місце роботи. Нормальний фахівець не «ховається» і не уникає конкретики.
• Обережно з обіцянками: «гарантую вилікування», «без аналізів скажу причину», «це змова лікарів» — типові ознаки маніпуляції.
• Стережіться тиску: «плати сьогодні, інакше буде гірше», «не кажи нікому», «не звертайся до лікаря/в лікарню».
• Перевіряйте умови: ціна, що входить у послугу, чи видають підтвердження оплати, чи є правила повернення коштів, що саме ви отримаєте «за ці гроші».

Якщо вам пропонують «лікування» серйозного стану без лікаря, без діагностики і з купою «чудо-добавок» — краще зупинитися і отримати другу думку у легального медичного закладу.

Офіційні реєстри для перевірки (1 блок посилань):

• Centralny Rejestr Lekarzy (перевірка лікаря/стоматолога за PWZ)
• Krajowy Rejestr Fizjoterapeutów (перевірка фізіотерапевта)
• NIPiP — верифікація права виконання професії (медсестра/акушерка)

Куди звертатися зі скаргою або сигналом

Якщо ви вважаєте, що стали жертвою псевдомедиків або бачите небезпечну «терапію», дійте по ситуації:

• Якщо є пряма загроза життю/здоров’ю — телефонуйте 112.
• Якщо це медична послуга/заклад і порушені права пацієнта — звертайтеся до Речника прав пацієнта (Rzecznik Praw Pacjenta).
• Якщо є ознаки шахрайства (виманювання коштів, підробні «сертифікати», погрози) — повідомляйте поліцію.
• Якщо шкода пов’язана з товаром/добавкою — зберігайте упаковку, чеки, листування та фіксуйте симптоми/висновки лікаря (це критично для доказів).

Порада: зробіть скріншоти реклами, описів «методів», переписок, сторінок в соцмережах, підтвердження оплат. Навіть якщо ви соромитеся «попастися» — саме докази допомагають зупиняти такі схеми.

Поради про онлайн-консультації, «детокси» та БАДи

Псевдомедицина часто маскується під «натуральність» і «турботу». Ось що особливо популярне та ризикове:

• Онлайн-консультації «від усього» без огляду та аналізів, з продажем «курсу лікування».
• «Детокси», «очищення», «антипаразитарні програми» для всіх підряд — часто без медичних підстав.
• БАДи й «супердобавки», які рекламують як ліки. Добавка — не дорівнює препарат.
• Псевдопсихотерапія з обіцянками «вилікувати депресію без психіатра/психолога», особливо якщо вам нав’язують дорогі «сесії пакетами».

Здоровий підхід простий: якщо проблема серйозна — починайте з доказової медицини. А якщо вам хочеться підтримки (харчування, сон, рух, стрес) — ок, але без «лікувальних обіцянок» і без відмови від лікаря там, де він потрібен.

Висновок

Польща посилює фокус на боротьбі з псевдомедициною, а в публічних обговореннях фігурують великі штрафи — до 1 млн zł та ширші повноваження для Речника прав пацієнта. Поки тривають законодавчі роботи, найкраща стратегія для кожного з нас — критично ставитися до «чудо-методів», перевіряти фахівців і не відкладати звернення до легальної медицини.

Слідкувати за актуальними змінами в законодавстві Польщі можна на сайті ЮА Мігрант (https://ua-migrant.pl/).

А що ви думаєте про такі штрафи? Чи справді вони допоможуть зупинити шахраїв — і як зробити так, щоб не постраждав чесний бізнес? Діліться думками у коментарях.