Охорона до 10 років після відставки і довічно для родини президента: законопроєкт №16009

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16009, який пропонує суттєво розширити державну охорону для українських топпосадовців, військового керівництва та членів їхніх сімей. Для окремих осіб захист після завершення повноважень може тривати до 10 років, а для членів сім’ї президента за визначених умов передбачена довічна охорона. Одночасно чисельність Управління державної охорони України хочуть збільшити майже вдвічі.

Важливо: йдеться поки що лише про законопроєкт. Він зареєстрований 2 вересня 2026 року та станом на 4 вересня перебуває на опрацюванні в комітеті Верховної Ради. Нові правила ще не набули чинності.

ЗМІСТ

• Що передбачає законопроєкт №16009
• Кого пропонують взяти під охорону УДО
• Хто може отримати охорону до 10 років після відставки
• Чи справді родину президента хочуть охороняти довічно
• Штат УДО хочуть збільшити з 2993 до 5500 працівників
• Скільки це коштуватиме державному бюджету
• Коли законопроєкт №16009 може набути чинності

Що передбачає законопроєкт №16009

Проєкт закону №16009 має змінити правила забезпечення безпеки посадових осіб, які виконують або виконували свої повноваження під час війни та воєнного стану в Україні.

Документ зареєструвала група народних депутатів. Серед основних запропонованих змін — розширення переліку посадовців і військових керівників, які можуть перебувати під державною охороною, продовження охорони після завершення їхніх повноважень та збільшення чисельності Управління державної охорони України.

Законопроєкт також передбачає окремі правила для членів сімей охоронюваних осіб.

Кого пропонують взяти під охорону УДО

Під час воєнного стану державну охорону пропонують поширити на низку ключових представників сектору безпеки та оборони.

• Головнокомандувача Збройних сил України;
• начальника Генерального штабу ЗСУ;
• голову Служби безпеки України;
• керівника Служби зовнішньої розвідки України;
• керівника розвідувального органу Міністерства оборони України;
• міністра внутрішніх справ України.

Окремий механізм передбачений для членів Ставки Верховного Головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони України. За наявності реальної загрози їхньому життю чи здоров’ю рішення про надання державної охорони зможе ухвалювати президент.

За певних умов охорону також зможуть отримувати народні депутати України, якщо під час війни виникне реальна загроза їхньому життю або здоров’ю.

Хто може отримати охорону до 10 років після відставки

Одна з найбільш резонансних норм законопроєкту стосується державної охорони вже після звільнення з посади.

Для визначених документом посадовців і військових керівників пропонується зберігати охорону протягом п’яти років після припинення повноважень.

Для окремих категорій цей строк може становити до 10 років. Зокрема, йдеться про осіб, які входили до складу Ставки Верховного Головнокомандувача або РНБО, а також про голову Верховної Ради та прем’єр-міністра, які виконували свої повноваження у визначений законопроєктом воєнний період.

Водночас право на тривалу державну охорону не буде безумовним. Законопроєкт передбачає обмеження, зокрема для осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок із покаранням у вигляді позбавлення волі.

Чи справді родину президента хочуть охороняти довічно

Так, така норма в законопроєкті є, однак вона передбачена з певними умовами та винятками.

Для членів сім’ї президента, який виконував повноваження у визначений документом період війни, пропонується передбачити довічну державну охорону після завершення президентських повноважень.

Водночас законопроєкт визначає обставини, за яких така охорона може не надаватися або припинятися. Серед них, зокрема, усунення президента з посади в порядку імпічменту.

Для родин інших охоронюваних посадовців правила пропонуються інші. Члени сім’ї, які проживають разом із такою особою, можуть перебувати під охороною протягом часу її перебування на посаді та ще певний період після завершення повноважень.

Окремий захист передбачається для сімей посадовців, які загинули насильницькою смертю у зв’язку зі своєю державною діяльністю.

Штат УДО хочуть збільшити з 2993 до 5500 працівників

Розширення переліку осіб, яких необхідно охороняти, потребуватиме збільшення самого Управління державної охорони України.

Законопроєктом пропонується підняти граничну чисельність УДО з 2993 до 5500 працівників.

Таким чином, штат може зрости на 2507 осіб, або приблизно на 84%. Тобто фактично йдеться про збільшення чисельності Управління державної охорони майже вдвічі.

До забезпечення безпеки посадовців також планують залучати Службу безпеки України та Національну поліцію в межах їхніх повноважень.

Скільки це коштуватиме державному бюджету

Збільшення кількості працівників УДО та розширення державної охорони потребуватиме додаткового фінансування з державного бюджету України.

На момент реєстрації законопроєкту конкретний обсяг додаткових витрат публічно не визначений. Витрати можуть включати зарплати нових працівників, матеріально-технічне забезпечення, транспорт, засоби зв’язку та інші потреби, пов’язані з охороною посадових осіб.

Тому збільшення штату з приблизно 3 тисяч до 5,5 тисяч працівників ще не означає, що відповідні витрати вже затверджені державним бюджетом.

Коли законопроєкт №16009 може набути чинності

Станом на 4 вересня 2026 року законопроєкт №16009 не є законом. Верховна Рада отримала документ 2 вересня, після чого його направили на розгляд профільного комітету.

Щоб запропоновані правила почали діяти, законопроєкт має пройти парламентський розгляд, отримати необхідну кількість голосів народних депутатів, а після ухвалення — пройти передбачену законодавством процедуру підписання та офіційного опублікування.

Під час розгляду депутати також можуть внести поправки, тому остаточна версія закону, якщо його ухвалять, може відрізнятися від тексту, зареєстрованого 2 вересня.

Отже, повідомлення про «10 років охорони після відставки» та «довічну охорону сім’ї президента» мають під собою підстави, однак зараз це лише пропозиції законопроєкту №16009, а не вже запроваджені правила.

Джерело: Верховна Рада України — законопроєкт №16009.