Мінімальний CIT у Польщі: хто платить податок за збитків або низької рентабельності

Мінімальний корпоративний податок у Польщі, або minimalny podatek dochodowy, стосується певних платників CIT, які за підсумками податкового року показали збиток або дуже низьку податкову рентабельність. Правила застосовуються до податкових років, що почалися після 31 грудня 2023 року.

Назва може вводити в оману: це не податок для компаній із невеликою виручкою. Навпаки, малі платники CIT належать до категорій, які можуть бути звільнені від нього. Вирішальними є податковий результат, частка доходу в надходженнях та наявність передбачених законом винятків.

ЗМІСТ

• Що таке мінімальний CIT
• Кого стосується мінімальний CIT
• Коли виникає обов’язок сплатити податок
• Хто звільнений від мінімального CIT
• Як розраховується мінімальний CIT
  • Стандартний метод
  • Спрощений метод
• Приклад розрахунку
• Декларація та строк сплати
• Поширені помилки компаній
• Що варто зробити компанії

Що таке мінімальний CIT

Мінімальний CIT — це річний податок, передбачений статтею 24ca польського Закону про податок на доходи юридичних осіб. Його ставка становить 10% спеціально визначеної бази оподаткування.

Це не означає, що компанія повинна автоматично віддати 10% усієї виручки. База мінімального CIT розраховується окремо й може включати лише встановлену законом частину надходжень, а також певні витрати на фінансування, послуги та нематеріальні права.

Мінімальний податок також не сплачується повністю поверх звичайного CIT. Сума мінімального CIT до сплати зменшується на звичайний корпоративний податок, нарахований за той самий рік. Фактично компанія доплачує різницю, якщо розрахований мінімальний CIT виявився вищим.

Кого стосується мінімальний CIT

Правила можуть застосовуватися до компаній та інших суб’єктів, які є платниками польського CIT, зокрема до:

• товариств з обмеженою відповідальністю — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością;
• акціонерних товариств — spółka akcyjna;
• простих акціонерних товариств — prosta spółka akcyjna;
• командитних і командитно-акціонерних товариств, які є платниками CIT;
• податкових капітальних груп — podatkowa grupa kapitałowa;
• іноземних компаній, які ведуть діяльність у Польщі через польський постійний заклад — zagraniczny zakład.

Сам факт реєстрації представництва іноземної компанії ще не завжди означає виникнення обов’язку. Потрібно визначити, чи діяльність у Польщі утворює постійний заклад у розумінні податкового законодавства та відповідної міжнародної угоди.

Мінімальний CIT не поширюється на індивідуальних підприємців, які розраховують податок за правилами PIT. Він також не стосується звичайних цивільних товариств, якщо платниками податку з їхніх доходів є фізичні особи.

Коли виникає обов’язок сплатити податок

Компанія, яка не підпадає під жоден виняток, повинна перевірити мінімальний CIT, якщо протягом податкового року виконано хоча б одну з двох умов:

1. компанія отримала податковий збиток із джерела доходів, інших ніж приріст капіталу;
2. частка податкового доходу в надходженнях із джерел, інших ніж приріст капіталу, становила не більше 2%.

Йдеться саме про податковий збиток і податкову рентабельність, а не про результат у фінансовій звітності. Бухгалтерський прибуток може відрізнятися від податкового через витрати, які не визнаються податковими, амортизацію, пільги, коригування та інші операції.

Показник 2% також не розраховується простим діленням прибутку з бухгалтерського балансу на загальний оборот. Під час перевірки закон дозволяє не враховувати, зокрема, визначені витрати на основні засоби, лізинг, збільшення витрат на електроенергію, тепло або газ, окремі податки та операції з регульованими цінами.

Хто звільнений від мінімального CIT

Навіть за збитку або рентабельності не вище 2% компанія може не платити мінімальний CIT, якщо відповідає хоча б одному зі встановлених винятків.

• Новостворена компанія — звільнення діє в податковому році початку діяльності та у двох наступних податкових роках. Для компаній, створених унаслідок певних перетворень, поділів або внесення підприємства чи його активів, цей виняток може не застосовуватися.
• Малий платник CIT — статус визначається за виручкою від продажу разом із належним VAT за попередній податковий рік. Для статусу малого платника у 2026 році виручка за 2025 рік не повинна перевищувати 8 517 000 zł, що відповідає 2 млн євро після перерахунку за встановленим курсом.
• Компанія, власниками якої є лише фізичні особи, якщо вона не володіє прямо або опосередковано понад 5% часток чи акцій іншої компанії, понад 5% прав у товаристві без статусу юридичної особи та не має визначених майнових прав у фондах, трастах або подібних структурах.
• Зниження надходжень щонайменше на 30% порівняно з попереднім податковим роком.
• Рентабельність не нижче 2% хоча б в одному з трьох попередніх податкових років, розрахована за правилами мінімального CIT.
• Компанія у стані банкрутства, ліквідації або реструктуризації.
• Фінансове підприємство у значенні, визначеному законом, зокрема певні банки, кредитні установи, страхові компанії та інші регульовані фінансові суб’єкти.
• Компанія у відповідній групі, якщо одна з компаній протягом усього року володіє прямо або опосередковано щонайменше 75% інших компаній групи, їхні податкові роки збігаються, а загальна рентабельність групи перевищує 2%.
• Компанія, що веде комунальне господарство відповідно до польського законодавства.
• Компанія, більшість надходжень якої пов’язана з окремими спеціальними видами діяльності, зокрема лікувальною діяльністю, міжнародною експлуатацією морських або повітряних суден, видобуванням певних корисних копалин чи операціями з регульованими законом цінами.
• суб’єкти, які уклали з податковою адміністрацією договір про співпрацю, визначені факторингові установи та окремі гірничі підприємства, що отримують державну допомогу.

Для багатьох невеликих українських компаній у Польщі особливо важливими є два винятки: статус малого платника та структура, у якій усіма власниками є фізичні особи, а сама компанія не володіє суттєвими частками в інших суб’єктах.

Як розраховується мінімальний CIT

Ставка податку становить 10%, але компанія може визначити базу одним із двох способів. Перед вибором варто порівняти обидва варіанти, оскільки спрощений метод не завжди дає меншу суму.

Стандартний метод

За стандартним методом база складається із суми таких елементів:

• 1,5% надходжень із джерел, інших ніж приріст капіталу;
• надлишкової частини витрат на боргове фінансування, понесених на користь пов’язаних осіб;
• визначеної законом надлишкової частини витрат на консультаційні, рекламні, управлінські, страхові та подібні послуги, використання нематеріальних прав, гарантії та перенесення ризику неплатоспроможності, якщо такі витрати пов’язані з визначеними особами або юрисдикціями.

Після цього база може бути зменшена на передбачені законом відрахування та надходження, які враховуються під час розрахунку звільненого від CIT доходу, зокрема в межах окремих інвестиційних звільнень.

Спрощений метод

Компанія може вибрати спрощену базу в розмірі 3% надходжень із джерел, інших ніж приріст капіталу. Про вибір цього методу повідомляють безпосередньо в річній податковій декларації за відповідний рік.

Спрощений спосіб полегшує розрахунок, але може бути невигідним для компанії з великим оборотом і невеликими витратами, які збільшували б стандартну базу. Тому вибір потрібно робити лише після порівняння конкретних сум.

Розрахований мінімальний CIT зменшується на звичайний CIT за той самий податковий рік. Сплачену різницю компанія може відрахувати від звичайного CIT упродовж трьох наступних податкових років.

Приклад розрахунку

Компанія не відповідає жодному винятку та має за рік:

• надходження з операційної діяльності — 10 000 000 zł;
• податковий дохід — 100 000 zł;
• податкову рентабельність — 1%;
• звичайний CIT за ставкою 19% — 19 000 zł.

Якщо компанія вибере спрощений метод, база мінімального CIT становитиме 3% від 10 000 000 zł, тобто 300 000 zł. Мінімальний CIT за ставкою 10% дорівнюватиме 30 000 zł.

Після зменшення цієї суми на звичайний CIT у розмірі 19 000 zł компанія повинна буде доплатити 11 000 zł мінімального CIT. Цю сплачену суму можна буде, за дотримання умов, відрахувати від звичайного CIT протягом трьох наступних податкових років.

Приклад є спрощеним. У реальному розрахунку потрібно врахувати всі законні коригування, відрахування, джерела доходу та можливі винятки.

Декларація та строк сплати

Мінімальний CIT розраховується за весь податковий рік і відображається у річній декларації:

• CIT-8 — для більшості платників корпоративного податку;
• CIT-8AB — для податкових капітальних груп.

Декларацію потрібно подати до кінця третього місяця після завершення податкового року. У цей самий строк необхідно сплатити податок. Для компанії, податковий рік якої збігається з календарним, декларацію за 2026 рік потрібно буде подати до 31 березня 2027 року.

У декларації зазначають базу мінімального CIT, застосовані зменшення, суму податку та вибір спрощеного методу, якщо компанія вирішила його використати.

Поширені помилки компаній

• Орієнтуватися лише на бухгалтерський збиток. Для мінімального CIT необхідно розраховувати податковий результат.
• Включати до показника рентабельності приріст капіталу. Основний тест стосується джерел доходу, інших ніж приріст капіталу.
• Вважати, що ставка 10% застосовується до всієї виручки. Податок становить 10% від спеціальної бази, а не від загального обороту.
• Не перевіряти виняток для власників-фізичних осіб. Він може звільняти від податку навіть компанію, яка вже не має статусу малого платника.
• Автоматично вважати компанію малим платником. Статус залежить від виручки попереднього року та щорічного перерахунку ліміту з євро у злоті.
• Не аналізувати попередні три роки. Рентабельність не нижче 2% хоча б в одному з них може звільнити компанію від мінімального CIT.
• Називати будь-яке представництво іноземної компанії постійним закладом. Податковий статус залежить від характеру діяльності, повноважень і міжнародної угоди.
• Обирати спрощений метод без порівняння. База у розмірі 3% надходжень може виявитися вищою за стандартний розрахунок.

Що варто зробити компанії

Мінімальний CIT не є податком для всіх збиткових компаній і не залежить лише від розміру виручки. Спочатку потрібно перевірити податковий збиток або показник рентабельності, а потім послідовно проаналізувати всі винятки.

До завершення податкового року варто підготувати дані про структуру власності, частки в інших компаніях, виручку за попередній рік, податкові результати за три роки, амортизацію, лізинг, фінансування та операції з пов’язаними особами. Це дасть змогу заздалегідь оцінити ризик і порівняти стандартний та спрощений методи.

Через складність правил остаточний розрахунок варто погодити з бухгалтером або податковим консультантом, який має доступ до повного обліку компанії та може оцінити її індивідуальну ситуацію.

Більше практичних матеріалів про податки, бізнес, роботу та законодавство Польщі публікує сайт ЮА Мігрант.