Варшавські лікарі першими у світі виконали «химерну» трансплантацію печінки

Лікарі Варшавського медичного університету провели унікальну операцію, під час якої в організмі пацієнта тимчасово працювали дві частини печінки — його власна та пересаджена від померлого донора. Донорський фрагмент підтримував життєво важливі функції, поки печінка пацієнта відновлювалася та збільшувалася до безпечного розміру.

Медики назвали метод «химерною» трансплантацією. Йдеться не про повну заміну органа, як під час звичайної пересадки, а про тимчасове поєднання тканин двох різних людей.

ЗМІСТ

• Чому пацієнту не підходила стандартна операція
• У чому полягає «химерна» трансплантація
• Як донорська печінка допомогла власному органу відновитися
• Коли провели другу операцію
• Хто виконав унікальну операцію
• Чому цей метод важливий для інших пацієнтів

Чому пацієнту не підходила стандартна операція

У пацієнта виявили велику та розповсюджену пухлину печінки. Щоб видалити всі уражені тканини, хірургам довелося б забрати значну частину органа.

Проблема полягала в тому, що після такої операції залишилося б надто мало здорової печінки. Цього обсягу могло не вистачити, щоб орган одразу виконував усі необхідні функції.

Печінка очищує кров від шкідливих речовин, бере участь у травленні, виробляє важливі білки та допомагає організму засвоювати поживні речовини. Якщо після операції залишається занадто малий фрагмент органа, може розвинутися небезпечна печінкова недостатність.

Водночас частина власної печінки пацієнта залишалася здоровою. Тому лікарі вирішили не видаляти орган повністю, а дати збереженій тканині час на відновлення.

У чому полягає «химерна» трансплантація

Під час першої операції хірурги видалили уражені пухлиною тканини, але зберегли здоровий фрагмент власної печінки пацієнта.

Потім до нього приєднали частину печінки померлого донора. Таким чином, в організмі людини одночасно працювали тканини двох печінок — власної та донорської.

Саме через таке поєднання метод отримав назву «химерний». У давньогрецькій міфології химерою називали істоту, яка складалася з частин різних тварин. У медицині цим словом можуть описувати організм або тканину, що містить клітини з різним генетичним походженням.

У цьому випадку донорський фрагмент не мав залишатися в організмі назавжди. Його завданням було тимчасово допомогти пацієнту пережити період, коли власна печінка ще була занадто малою.

Як донорська печінка допомогла власному органу відновитися

Печінка має унікальну здатність до регенерації. Це означає, що її здорова частина може поступово збільшуватися та відновлювати необхідний обсяг.

Однак цей процес потребує часу. Відразу після складної операції невеликого фрагмента власної печінки могло бути недостатньо для нормальної роботи всього організму.

У цей період донорська тканина виконувала роль своєрідної «страхувальної системи». Вона підтримувала життєво важливі функції, поки власна печінка пацієнта поступово росла та ставала здатною працювати самостійно.

Таким чином лікарі виграли час: вони видалили пухлину, зберегли здорову тканину пацієнта та водночас знизили ризик того, що організм не впорається з навантаженням після операції.

Коли провели другу операцію

Після того як власна печінка пацієнта відновилася та збільшилася до достатнього розміру, необхідність у донорському фрагменті зникла.

18 травня медики провели другу операцію та видалили тимчасово пересаджену частину органа.

За інформацією лікарів, після втручання пацієнт почувався добре. Його власна печінка вже могла самостійно виконувати необхідні функції.

Хто виконав унікальну операцію

Операцію провела команда Варшавського медичного університету — Warszawski Uniwersytet Medyczny.

Команду хірургів очолював професор Michał Grąt, який спеціалізується на трансплантації та хірургічному лікуванні захворювань печінки.

За повідомленнями польських медіа, це перша у світі операція такого типу, під час якої донорський фрагмент печінки тимчасово працював разом зі збереженою частиною власного органа пацієнта, а після її відновлення був видалений.

Чому цей метод важливий для інших пацієнтів

Нова методика може дати шанс людям, яким раніше відмовляли у видаленні пухлини через занадто малий обсяг здорової тканини.

У таких випадках лікарі часто опиняються перед складним вибором: пухлину потрібно видалити, але після операції печінки може залишитися недостатньо для підтримання життя.

«Химерна» трансплантація потенційно дозволяє розв’язати цю проблему. Донорська тканина тимчасово бере на себе частину навантаження, а власна печінка пацієнта отримує можливість відновитися.

Водночас метод залишається надзвичайно складним і потребує подальшого вивчення. Необхідно оцінити його довгострокову безпеку, визначити, для яких пацієнтів він підходить, та з’ясувати, чи можна буде застосовувати такий підхід у більшій кількості медичних центрів.

Джерело: Onet Wiadomości