Зарплатна дискримінація в Польщі: як захистити свої права іноземцю

У Польщі, як і в будь-якій іншій країні, кожен працівник має право на чесне та рівне ставлення. Проте, незважаючи на законодавчі гарантії, нерівність в оплаті праці все ще є поширеним явищем. Особливо часто з цим стикаються іноземці, зокрема українці, які працюють у Польщі.

Ситуації, коли польський працівник за аналогічну роботу отримує більшу зарплату, ніж громадянин іншої країни — не рідкість. Але чи є це дискримінацією? І якщо так, то які інструменти захисту прав надає польське законодавство?

Польща гарантує рівність у праці — на папері і в житті

Згідно з Трудовим кодексом Польщі (Kodeks pracy), усі працівники мають право на однакову оплату за працю однакової цінності. Це стосується і громадян Польщі, і іноземців, які працюють офіційно, зокрема на підставі договорів типу umowa o pracę.

Однак навіть у законодавстві робиться застереження: рівна оплата гарантована лише за умови, що обсяг і складність роботи, відповідальність, кваліфікація та інші умови — ідентичні.

Приклади дискримінації, які справді порушують закон

• Іноземцю платять менше, ніж поляку, при однакових умовах праці та обсязі обов’язків.
• Жінці знижують зарплату після повернення з декретної відпустки — без об’єктивних причин.
• Премії, бонуси, доплати призначаються вибірково, без чітких критеріїв, із систематичним ігноруванням окремих груп працівників.

Якщо ваш випадок подібний — ймовірно, це дискримінація, і ви маєте право вимагати компенсації.

А що не є дискримінацією?

Польща допускає різну оплату праці за умови, що різницю обґрунтовано:

• відмінністю у кваліфікації;
• професійним досвідом;
• виконанням додаткових або складніших завдань;
• нічною або понаднормовою роботою;
• наявністю дисциплінарних порушень у працівника.

Отже, якщо польський колега отримує більше лише тому, що працює нічні зміни або має вищу категорію — це не дискримінація.

Робота за umowa zlecenia — теж не виключення

Навіть якщо ви працюєте за цивільно-правовими договорами (umowa zlecenia, umowa o dzieło), закон про рівне ставлення (Ustawa o równym traktowaniu) все одно поширюється на вашу ситуацію. Ви також маєте право на компенсацію, якщо доведете дискримінацію.

Особливість: у таких випадках справа розглядається в цивільному суді, а не у трудовому. Також немає гарантованої мінімальної суми компенсації — її визначає суд на основі обставин справи.

Що робити, якщо вас дискримінують?

1. Зберіть докази: копії договорів, виписки із зарплатних листів, свідчення колег.
2. Зверніться до роботодавця — можливо, він погодиться вирішити ситуацію до суду.
3. Якщо ні — звертайтесь до суду. За польським законодавством, саме роботодавець має доводити, що не дискримінував вас, а не навпаки.

До речі, Трудовий кодекс Польщі (art. 18³d) передбачає, що компенсація за дискримінацію не може бути меншою за мінімальну місячну зарплату (у 2025 році — понад 4 600 злотих брутто).

Судова практика: шанс є

Статистика говорить, що лише 20% позовів про дискримінацію завершуються на користь працівника. Проте кожен виграний процес створює прецедент і змінює практику. Особливо, якщо мова йде про систематичну дискримінацію іноземців у великих компаніях.

Ви також маєте право розірвати трудовий договір без відпрацювання, якщо доведете факт дискримінації — і при цьому отримати компенсацію за період, який ви мали б ще працювати (наприклад, 1 або 3 місяці відповідно до умов договору).

Де шукати підтримку?

У таких містах як Варшава, Краків, Вроцлав, Гданськ і Лодзь працюють відділення Państwowa Inspekcja Pracy, де можна безкоштовно отримати консультацію або подати скаргу.

Також на сайті ЮА Мігрант ви знайдете більше корисної інформації для українців у Польщі — від юридичних порад до практичних інструкцій.

Польща надає реальні інструменти для боротьби з несправедливістю в оплаті праці. Питання лише в тому, наскільки працівники готові ними користуватись. Іноді саме ваш приклад може допомогти змінити ситуацію не лише для себе, а й для інших.

А як у вас? Чи доводилося зіштовхуватись з подібним ставленням? Думки, засновані на власному досвіді, завжди цінні — варто поділитись ними там, де це може допомогти іншим.