Польща: коли Straż Graniczna має прийняти заяву на міжнародний захист і що важливо знати

Міжнародний захист у Польщі — це процедура для людей, які бояться повернення до країни походження через переслідування, війну, тортури, нелюдське поводження або іншу серйозну небезпеку. У побуті цю тему часто називають «азилем», але в польських документах зазвичай ідеться саме про ochrona międzynarodowa, тобто статус біженця або додатковий захист.

Загальне правило просте: людина, яка хоче подати заяву на міжнародний захист у Польщі, звертається до Straż Graniczna. Таку заяву можна подати під час прикордонного контролю при в’їзді до Польщі, вже перебуваючи в Польщі у будь-якому відділі або заставі Прикордонної служби, а також у місцях несвободи через відповідний орган Straż Graniczna. Водночас з 2025 року діє окремий виняток для польсько-білоруського кордону: у визначений час і на визначеній ділянці право подати заяву може бути тимчасово обмежене, хоча для частини вразливих осіб передбачені винятки.

Для українців у Польщі важливо не плутати міжнародний захист із тимчасовим захистом для громадян України та статусом PESEL UKR. Це різні правові режими, різні процедури й різні наслідки. Якщо ваша ситуація пов’язана саме зі статусом UKR, корисно окремо прочитати про тимчасовий захист у Польщі та про можливі статуси після PESEL UKR.

ЗМІСТ

• Що таке міжнародний захист у Польщі
• Де і як подати заяву
• Що змінилося на кордоні з Білоруссю
• Коли обмеження не повинно застосовуватися
• Як правильно сказати, що ви просите захисту
• Що робити, якщо заяву не приймають
• Що відбувається після подання заяви
• Що варто знати українцям у Польщі
• Практичний чекліст

Що таке міжнародний захист у Польщі

Міжнародний захист у Польщі надається іноземцю, який не може або не хоче повернутися до своєї країни через реальну загрозу. У польській процедурі йдеться насамперед про дві форми захисту: статус біженця та додатковий захист.

• Статус біженця може бути наданий, якщо людині загрожує переслідування через расу, релігію, національність, політичні погляди або належність до певної соціальної групи.
• Додатковий захист може бути наданий, якщо повернення означало б реальний ризик смертної кари, тортур, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або серйозну індивідуальну загрозу життю чи здоров’ю внаслідок збройного конфлікту.

Це не те саме, що карта побиту, робоча віза, гуманітарна віза, статус UKR або тимчасовий захист. Заява на міжнародний захист подається не для «звичайної легалізації», а тоді, коли є страх повернення та підстави для захисту від переслідування або серйозної шкоди. Якщо питання стосується звичайного перебування, роботи, навчання чи сім’ї, варто спершу розібратися з іншими шляхами легалізації перебування в Польщі.

Де і як подати заяву

Заява про надання міжнародного захисту подається до Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców через орган Straż Graniczna. На практиці це означає, що першою установою, до якої звертається іноземець, є саме Прикордонна служба.

Подати заяву можна у трьох основних ситуаціях:

• під час в’їзду до Польщі — на пункті пропуску під час прикордонного контролю;
• під час перебування в Польщі — у будь-якому відділі або заставі Straż Graniczna;
• у разі перебування в центрі, арешті чи іншому місці несвободи — через коменданта відповідного відділу або застави Straż Graniczna.

Заява оформлюється польською мовою на спеціальному формулярі на підставі розмови з іноземцем. Якщо людина не володіє польською, має бути забезпечена можливість порозумітися мовою, яку вона розуміє, зокрема за допомогою перекладача.

Якщо орган Straż Graniczna не може прийняти заяву на формулярі того самого дня, коли людина особисто прийшла і заявила про бажання просити міжнародний захист, їй мають повідомити зрозумілою мовою дату й місце прийняття заяви, а сам факт звернення має бути зафіксований у протоколі.

Люди, які через стан здоров’я, вагітність, вік, інвалідність, госпіталізацію, самостійне виховання дитини або перебування під вартою не можуть особисто прийти до Straż Graniczna, у визначених випадках можуть подати письмову декларацію про намір просити міжнародний захист поштою або електронною поштою. Після цього відповідний орган Straż Graniczna має прийняти та зареєструвати заяву.

Що змінилося на кордоні з Білоруссю

З 27 березня 2025 року на державному кордоні Польщі з Республікою Білорусь діє тимчасове обмеження права подати заяву про міжнародний захист. Його запровадили через положення польського закону про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща, пов’язані з так званою інструменталізацією міграції.

З 21 травня 2026 року це обмеження продовжене ще на 60 днів. Воно стосується саме визначеного відрізка польсько-білоруського кордону і означає, що в час і в місці дії обмеження орган Straż Graniczna може не приймати заяву про міжнародний захист. У цей самий період і на цій ділянці не застосовується стандартне правило про декларацію наміру подати заяву.

Це важлива відмінність від загального правила. У звичайній ситуації іноземець може заявити про бажання просити міжнародний захист на кордоні або в Польщі, і Straż Graniczna має провести відповідні дії. На польсько-білоруському кордоні, поки діє спеціальне обмеження, застосовуються окремі правила та винятки.

На практиці це означає, що статтю не можна читати за старою логікою «прикордонники завжди і без винятків зобов’язані прийняти заяву в кожній ситуації». Поза дією спеціального обмеження загальний обов’язок залишається ключовим правилом. На польсько-білоруському кордоні потрібно враховувати тимчасове обмеження, його територію, строк дії та винятки для окремих категорій осіб.

Коли обмеження не повинно застосовуватися

Навіть під час дії тимчасового обмеження на польсько-білоруському кордоні польські правила передбачають групи людей, від яких заява про міжнародний захист має прийматися. До таких винятків належать:

• неповнолітні без супроводу, тобто діти, які прибули або перебувають у Польщі без дорослих, відповідальних за них за польським правом;
• вагітні жінки;
• особи, які можуть потребувати особливого ставлення, зокрема через вік або стан здоров’я;
• особи, щодо яких Straż Graniczna бачить очевидні обставини реального ризику серйозної шкоди у країні, з якої вони безпосередньо прибули до Польщі;
• громадяни держави, яка застосовує інструменталізацію міграції і з території якої іноземці прибувають до Польщі.

Ці винятки не є автоматичною гарантією в кожній ситуації. Якщо особа, яка формально належить до однієї з таких груп, щойно перетнула або намагалася перетнути кордон із застосуванням сили, разом з іншими особами, і щодо неї виникла необхідність застосування примусу, зброї або іншого спорядження, виняток може не застосовуватися.

Якщо людина належить до вразливої групи, це потрібно чітко повідомити одразу: про вік дитини, відсутність опікуна, вагітність, хворобу, інвалідність, травми, потребу в ліках, ризик тортур чи іншу небезпеку. За можливості варто мати медичні документи, фото, довідки, копії рішень, повідомлення або інші докази.

Як правильно сказати, що ви просите захисту

Щоб уникнути непорозумінь, краще говорити прямо й однозначно. Не обов’язково знати польську юридичну мову, але важливо, щоб із ваших слів було зрозуміло: ви не просто хочете в’їхати до Польщі, а просите захисту, бо боїтеся повернення.

Польською це можна сказати так:

• Chcę złożyć wniosek o udzielenie ochrony międzynarodowej w Polsce.
• Proszę o przyjęcie mojego wniosku o ochronę międzynarodową.
• Boję się wrócić do mojego kraju.
• W przypadku powrotu grozi mi prześladowanie, tortury albo poważna krzywda.
• Proszę o tłumacza w języku, który rozumiem.

Українською зміст має бути таким: «Я хочу подати заяву про надання міжнародного захисту в Польщі», «Я боюся повертатися», «У разі повернення мені загрожує переслідування або серйозна шкода», «Прошу перекладача мовою, яку я розумію».

Краще не обмежуватися загальними фразами на кшталт «хочу до Польщі», «хочу притулок», «мене не можна повертати». Такі слова теж можуть бути важливими, але в стресовій ситуації вони залишають простір для різного тлумачення. Чим чіткіше сформульовано намір, тим легше потім довести, що людина справді просила міжнародного захисту.

Що робити, якщо заяву не приймають

Якщо ви перебуваєте не в зоні дії спеціального обмеження або належите до винятків, але заяву не приймають, дійте спокійно, послідовно й без конфлікту. На кордоні або в приміщенні служби не варто сперечатися агресивно, чинити опір чи ігнорувати команди посадових осіб. Це може погіршити ситуацію.

Практичний порядок дій:

• Повторіть прохання чітко: скажіть, що хочете подати саме заяву про міжнародний захист у Польщі.
• Попросіть перекладача, якщо не розумієте польської або не можете пояснити ситуацію достатньо точно.
• Попросіть зафіксувати ваш намір у протоколі або в іншій службовій документації.
• Попросіть повідомити дату й місце прийняття заяви, якщо службовець каже, що оформити заяву одразу неможливо.
• Попросіть поговорити зі старшим зміни або керівником відповідного підрозділу.
• Запишіть для себе деталі: дату, час, місце, назву пункту або застави, імена чи службові номери посадових осіб, короткий опис розмови.
• Не підписуйте документи, яких не розумієте, без прохання про переклад або пояснення змісту.
• Зверніться до юриста або правозахисної організації, особливо якщо йдеться про відмову у в’їзді, повернення, затримання або неповнолітніх.

Фіксувати ситуацію на аудіо чи відео потрібно дуже обережно. На прикордонних об’єктах, у службових приміщеннях і в місцях із режимом безпеки запис може бути обмежений або заборонений. Безпечніше занотувати все письмово одразу після події та зберегти документи, квитки, повідомлення, рішення, фото стану здоров’я або інші докази, які не порушують правил безпеки.

Якщо вже видано рішення про відмову у в’їзді, повернення або інший документ, уважно перевірте строк і порядок оскарження. У міграційних справах строки часто короткі, а їх пропуск може мати серйозні наслідки. У таких ситуаціях бажано не чекати, а одразу шукати правову допомогу.

Що відбувається після подання заяви

Після прийняття заяви запускається процедура розгляду справи про міжнародний захист. Straż Graniczna реєструє заяву, проводить первинні дії та передає справу до Urząd do Spraw Cudzoziemców, який розглядає обставини і приймає рішення.

Під час подання заяви зазвичай відбуваються такі дії:

• розмова з посадовою особою Straż Graniczna;
• заповнення формуляра польською мовою;
• перевірка документів, які має іноземець;
• фотографування;
• зняття відбитків пальців у осіб, для яких це передбачено;
• медичні або санітарні дії, якщо вони потрібні;
• первинна перевірка, яка країна може бути відповідальною за розгляд заяви.

Після прийняття заяви дорослий заявник отримує тимчасове посвідчення особи іноземця — Tymczasowe Zaświadczenie Tożsamości Cudzoziemca. Цей документ підтверджує особу та право перебування в Польщі на час процедури. Дані неповнолітніх дітей можуть бути включені до документа дорослого заявника.

Під час розгляду заяви людина має право і обов’язок перебувати в Польщі. Виїзд до іншої країни ЄС і подання заяви там не завжди допомагає: за правилами Dublin III за розгляд часто відповідає перша країна ЄС, через яку людина в’їхала або де вже подала заяву. Тому перед поїздками в інші країни ЄС під час процедури варто отримати юридичну консультацію.

Після подання заяви працювати одразу зазвичай не можна. Якщо рішення не буде видано протягом визначеного строку і затримка не сталася з вини заявника, можна клопотати про документ, який підтверджує право на роботу під час очікування рішення. У кожній справі потрібно перевіряти індивідуальні умови та документи.

Суд також може ухвалити рішення про поміщення заявника до охоронюваного центру або застосування інших заходів. У разі затримання важливо вимагати перекладача, зберегти всі документи й перевірити строк оскарження рішення суду.

Що варто знати українцям у Польщі

Громадяни України, які користуються тимчасовим захистом у Польщі, зазвичай мають інший правовий механізм перебування, ніж міжнародний захист. Статус UKR, PESEL UKR, доступ до роботи, медицини, школи й соціальних виплат регулюються окремими правилами. Тому подання заяви на міжнародний захист не є стандартною заміною PESEL UKR або карти побиту.

Міжнародний захист може бути актуальним для людини, яка має індивідуальні підстави боятися повернення, наприклад ризик переслідування, катування, нелюдського поводження або іншу серйозну небезпеку. Але сама по собі складна життєва ситуація, бажання залишитися в Польщі, втрата роботи чи потреба легалізуватися зазвичай не є підставою для цієї процедури.

Перед поданням заяви українцям варто оцінити наслідки. Процедура міжнародного захисту може впливати на документи, можливість виїзду, подорожі, роботу, інші легалізаційні кроки та майбутні рішення. Якщо ваша мета — залишитися в Польщі через роботу, навчання, бізнес або сім’ю, краще окремо перевірити підстави для карти побиту.

Якщо ж ви втратили статус UKR, маєте ризик втрати захисту або не розумієте, який статус у вас зараз, почніть із перевірки документів і підстав перебування. У таких ситуаціях корисно розібратися, коли можлива втрата статусу UKR у Польщі, а також які документи варто тримати під рукою для ужонду, школи, роботи або медичних установ.

Практичний чекліст

Якщо ви або ваші знайомі плануєте просити міжнародний захист у Польщі, підготуйтеся заздалегідь. Це не гарантує позитивного рішення, але допомагає уникнути хаосу в найважливіший момент.

• Сформулюйте причину страху повернення: хто саме вам загрожує, чому, коли це сталося, чи зверталися ви по захист у своїй країні.
• Підготуйте документи: паспорт, ID-картку, свідоцтва про народження дітей, шлюбні документи, медичні довідки, судові документи, виклики, фото, листування, докази переслідування або загрози.
• Зробіть копії: паперові або електронні, але не передавайте єдиний примірник без потреби.
• Запишіть ключову фразу польською: Chcę złożyć wniosek o udzielenie ochrony międzynarodowej w Polsce.
• Повідомте про вразливість: вагітність, хворобу, інвалідність, неповнолітню дитину без супроводу, потребу в ліках або спеціальній допомозі.
• Не вигадуйте фактів: неправдива інформація може серйозно зашкодити справі.
• Просіть перекладача, якщо не розумієте питання або документ.
• Зберігайте всі рішення й підтвердження: особливо документи від Straż Graniczna, суду, Urząd do Spraw Cudzoziemców, центру для іноземців або поліції.
• Перевіряйте строки оскарження: вони можуть бути короткими й завжди мають значення.

Головне правило для іноземця, який справді потребує захисту: говорити прямо, просити перекладача, не підписувати незрозумілих документів і якнайшвидше звертатися по юридичну допомогу, якщо заяву не приймають або видано рішення про відмову у в’їзді чи повернення.

На сайті ЮА Мігрант ви можете знайти практичні матеріали для українців у Польщі про документи, легалізацію, роботу, ужонди, соціальні виплати та щоденне життя. У складних міграційних справах не варто покладатися лише на загальні поради: одна деталь у документах або датах може змінити весь сценарій.