Професійне вигорання в Польщі як підстава для лікарняного L4
Поняття професійного вигорання існує вже близько півстоліття. Емоційні складнощі, пов’язані з довгою, часом рутинною роботою, колись вважали звичайним проявом лінощів, пізніше стали симптомом психологічних проблем, а з січня 2022 року в Польщі Wypalenie zawodowe вважають повноцінним захворюванням, яке дає можливість оформити лікарняний лист (L4).
Що таке професійне (емоційне) вигорання, якими симптомами супроводжується, як отримати лікарняний – ці та інші питання розглянемо в матеріалі.
ЗМІСТ
- Що таке Wypalenie zawodowe?
- Хто найбільше страждає від емоційного вигорання?
- Лікарняний за Wypalenie zawodowe
- Профілактика емоційного вигорання
- Вигорання та умова злеценіння
Що таке Wypalenie zawodowe?
Професійне вигорання (пол., Wypalenie zawodowe) – пригнічений стан людини, спричинений її професійною діяльністю, унаслідок якого робота, що раніше приносила задоволення, перестала його приносити, почала стомлювати, спричиняючи психічне та фізичне виснаження.
Іноземці, які працюють у Польщі давно і багато, найімовірніше, прекрасно розуміють, про які емоційні проблеми йдеться. Ті ж, хто нещодавно долучився до цього виду працевлаштування, можуть вважати описувану проблему несерйозною. Що ж, якщо питання для когось неактуальне, можливо, варто звернути увагу на ту частину статті, де розповідається саме про лікарняний лист. Решті краще детально розглянути всі розділи матеріалу.
Уперше про проблему серйозно заговорили ще в 1970-х роках, коли відомий американський психолог Герберт Фройденбергер виявив і описав емоційне вигорання. Багато років науковий світ сперечався про деталі процесів, але ще 2019 року ВООЗ звела її в розряд повноцінних захворювань. З 2022 року до такої оцінки на юридичному рівні приєднується і Польща.
Симптоми вигорання
Wypalenie zawodowe – явище тривале і неоднорідне. У вигорання можуть бути різні стадії, різні напрями. Найчастіше для визначення симптоматики використовують тривимірну систему (так звану Тривимірну теорію вигорання), виведену іншим психологом зі США – Крістіною Маслах.
Система включає в себе три напрямки, рівноважних для визначення захворювання:
- Фізичне. Сюди належать відчуття виснаження, втома, недостатність енергії.
- Емоційне. Пригнічений настрій, негативні емоції, байдужість, що проявляються цинічністю та/або зникненням емпатії (здатності співчувати, співпереживати).
- Поведінкові. Зниження продуктивності праці, зниження самооцінки, відчуття, що все, що робить людина, безглуздо або недостатньо добре.
Найчастіше виникають проблеми зі сном (безсоння, часті пробудження, жахіття, дуже раннє пробудження), підвищення артеріального тиску, проблеми з травною системою, головні болі, зниження імунітету та хронічна втома, яким не допомагає короткочасний відпочинок, наприклад, вихідні або навіть тижнева відпустка. Присутні емоційні проблеми, такі як дратівливість, депресія, відчуття безсилля, труднощі з концентрацією уваги. Людина, яка страждає на професійне вигорання, не хоче йти на роботу, не виконує свої колишні обов’язки, погіршуються стосунки з колегами.
Напевно, є певний привід для іронії, коли фізично й психічно здорова людина читає про такі симптоми, як “небажання йти на роботу”, та все ж до захворювання відноситься не один якийсь прояв, а сукупність із кількох. Якщо ситуація запущена, то проблеми зі здоров’ям можуть бути досить серйозними.
Деякі психологи стверджують, що здатність сміятися з описаних симптомів, ймовірно, і не етична, але загалом може свідчити про відсутність у такої людини професійного вигорання, тому що людям, які зіткнулися з ним, як правило, не до сміху.
Що сприяє Wypalenie zawodowe? Причини вигорання
Головною причиною вважають постійний стрес на роботі. Найчастіше Wypalenie zawodowe розвивається в тих професій, де є постійне міжособистісне спілкування (про професії далі скажемо детальніше).
Згідно зі спільним дослідженням Future Workplace і Kronos Incorporated, основні причини вигорання розподіляються так:
- Маленька зарплата – 41%.
- Перевантаження на роботі – 32%.
- Понаднормові – 32%.
- Неефективна система управління в компанії – 30%.
- Відсутність нормального зв’язку між функціями співробітників і стратегією компанії – 29%.
- Низька культура праці – 26%.
За сумою відсотків (понад 100%) видно, що причини можуть з’єднуватися, спричиняючи проблеми комплексним впливом.
Стадії розвитку вигорання на роботі?
Уже згадувалося, що стадії розвитку захворювання можуть бути різними. Виділяють три основні ступені прогресування вигорання:
- Стадія емоційного виснаження. Співробітник відчуває постійну втому, розумове і фізичне виснаження. Він відчуває, що виконання професійних обов’язків виснажує його сили, але не бачить можливості їх відновити.
- Стадія знеособлення і цинізму. Співробітник починає дистанціюватися від колег, клієнтів або пацієнтів, він не відчуває з ними жодного емоційного зв’язку. Він виконує свої обов’язки без ентузіазму, роботу виконує поверхнево, ставлення до проблем колег стає байдужим.
- Стадія відсутності відчуття особистих досягнень і компетенцій. Співробітник починає негативно оцінювати власні компетенції та досягнення на роботі, вважає себе невідповідним, перестає контролювати виконання професійних обов’язків.
Як видно, зазначені ступені дуже близько повторюють вищевказані напрямки симптоматики. Однак вважається, що в більшості випадків розвиток професійного вигорання відбувається саме за вказаною схемою.
Також існує трохи інша система класифікації професійного вигорання.
- Етап попереднього напруження: працівник відчуває підвищений рівень стресу та намагається виконати більше завдань, забуваючи про відпочинок і дотримання меж.
- Етап опору: працівник продовжує працювати в умовах підвищеного стресу, розвиваються постійні зміни настрою, знижується мотивація та може з’явитися іритація.
- Етап виснаження ресурсів: працівник відчуває падіння продуктивності та енергії, можуть з’явитися проблеми зі здоров’ям, зниження імунітету та перебої зі сном.
- Етап розвитку симптомів вигорання: працівник стикається зі зниженням професійної віддачі, почуттям відчуження, негативним ставленням до роботи та колег, порушенням концентрації та рішучості.
- Етап повної відчайдушності та максимальне вигорання: працівник відчуває глибоке емоційне виснаження, розчарування та апатію, може зіткнутися з депресією, анксіозністю та іншими психологічними проблемами.
Важливо відреагувати на перші ознаки вигорання та вжити заходів для його запобігання або зменшення. Це може включати зміну умов роботи, протидію стресу, забезпечення рівноваги між роботою та особистим життям
Хто найбільше страждає від емоційного вигорання?
Найбільш схильними до ризику захворювання вважаються професії, що мають безпосередній контакт з іншими людьми. До переліку поширених випадків входять:
- Медичні працівники: лікарі, медсестри, парамедики та інші фахівці у сфері охорони здоров’я, особливо через високу відповідальність, емоційний навантаження та змінний графік роботи.
- Педагоги: вчителі, викладачі та освітяни часто стикаються з високими вимогами, обмеженими ресурсами, великим навантаженням на роботі та соціальним тиском.
- Робітники соціальної сфери: соціальні працівники, психологи та консультанти, які допомагають людям з особистими та емоційними проблемами, можуть відчувати виснаження через емпатію та відсутність ресурсів.
- Працівники служби підтримки: оператори колл-центрів, менеджери з обслуговування клієнтів, що вирішують проблеми клієнтів, можуть страждати від емоційного вигорання через високий тиск та негативні реакції клієнтів.
- Керівники та менеджери: вони відчувають тиск через відповідальність за успіх команди, прийняття рішень, конфлікти та стресові ситуації.
- Працівники з високим рівнем стресу та терміновості: поліцейські, пожежники, військові, журналісти можуть страждати від емоційного вигорання через ризик, непередбачуваність та постійний стрес.
- Інші люди, які працюють у тісному і прямому контакті з клієнтом (наприклад, менеджери з продажу, продавці).
Однак, і це вкрай важливо, емоційне вигорання може проявлятися в абсолютно будь-якій професії. До нього схильні і науковці, і вантажники, і високопоставлені чиновники, і звичайні різноробочі.
Цікаво, що психологи і психіатри вказані в цьому списку одними з перших. Саме вони і можуть діагностувати і допомагати впоратися з вигоранням, але вони ж самі максимально схильні до нього. З іншого боку, стикаючись із проблемою у себе, ці фахівці більш професійно зможуть оцінити симптоми і винести рішення.
Лікарняний за Wypalenie zawodowe
Це, власне, і є головне – професійне вигорання з 2022 року переходить у розряд захворювань, а отже, при діагностуванні хвороби людина може отримати звільнення від роботи – лікарняний лист (zwolnienie lekarskie, т.зв. L4).
Хто оформляє L4 на підставі емоційного вигорання?
Оскільки захворювання має психіко-психологічну складову, то й допомогу у розв’язанні проблем може надати і психіатр, і психолог (на ранніх щаблях розвитку). Однак отримати допомогу й оформити лікарняний – не одне й те саме. Психологи L4 не видають.
Відповідно, оформити лікарняний лист і дати звільнення від роботи може тільки психіатр. І тут іноді з’являється нова проблема. Деякі посади мають на увазі особливі вимоги щодо здоров’я, в т.ч. і психічного. Якщо проблеми мають тимчасовий характер, і їх вдасться вирішити за час лікарняного, працівник знову приступить до виконання своїх обов’язків. Але якщо і після лікування психіатр не дасть допуск до виконання якихось функцій, то трудовий договір може бути розірвано.
Чи оплачують лікарняний лист за вигорянням?
Ідеться про повноцінне zwolnienie lekarskie, а отже, і всі виплати буде здійснено за встановленими правилами:
- 80% – якщо лікування проходило вдома.
- 70% – у стаціонарі (крім нижчезазначених випадків) з 34-го дня непрацездатності.
- 100%, якщо в стаціонарі пацієнт опинився через травму або іншу подію на виробництві.
Останній пункт становить великий інтерес. Чи буде професійне вигорання прирівняне до виробничої травми, адже саме робочий процес є причиною Wypalenie zawodowe? Відповіді поки що немає – подивимося на практику в майбутньому.
Профілактика емоційного вигорання: 11 порад
Лікування відбувається під контролем медиків або психологів. Однак є низка профілактичних заходів, які допоможуть не доводити справу до хвороби, а запобігти їй.
Серед них:
- Баланс роботи та відпочинку: важливо регулярно робити перерви, планувати вихідні та відпустки, щоб відновити свої сили.
- Встановлення меж: вчіться казати “ні” і визначайте межі своїх обов’язків, щоб не перевантажувати себе.
- Ефективне планування: створюйте реалістичні плани та пріоритети, розподіляйте завдання на менші частини.
- Дотримання режиму: слідкуйте за своїм сном, харчуванням та фізичною активністю, вони впливають на емоційний стан.
- Соціальна підтримка: підтримуйте зв’язок з друзями та родиною, не бійтеся обговорювати свої проблеми.
- Зайняття хобі: розвивайте свої інтереси та знайти джерела задоволення поза роботою.
- Розвиток навичок релаксації: опановуйте техніки відпочинку, такі як медитація, йога або дихальні вправи.
- Вивчення стрес-менеджменту: засвоєння стратегій впорядкування зі стресом допоможе контролювати вигорання.
- Заміна негативних думок: працюйте над своїм мисленням, замінюйте негативні думки позитивними.
- Звертання за допомогою: якщо емоційне вигорання стає проблемою, не соромтеся звернутися до фахівця, такого як психолог.
- У крайньому разі – змінити роботу.
Можливо, головне – це зрозуміти, що вигорання можливе. Варто уважно вивчити симптоми, описані в цій статті, і вживати заходів за перших їхніх проявів.
Вигоряння та умова злеценя
Насамкінець традиційно торкнемося теми умови злеценя, як договорів, які досі є найпоширенішими серед іноземців, що працюють. На факт оформлення лікарняного тип контракту не впливає, однак від цього сильно залежить можливість оплати.
Якщо коротко, то лікарняний за умови злеценіння оплачується тільки у випадках попередньої домовленості сторін та/або добровільного відрахування в ZUS. Якщо питання оплати L4 при цивільно-правовому договорі цікавить більш детально, дізнатися деталі можна в цій статті. https://ua-migrant.pl/umova-zlecenya-ta-likarnyanyj-u-polshhi-chy-oplachuyetsya-likarnyane/
Синдром хронічної втоми та професійне вигорання
Люди часто плутають синдром хронічної втоми та професійного вигорання.
Синдром хронічної втоми та професійне вигорання пов’язані, але це дві різні речі:
- Синдром хронічної втоми (СХВ) є складним медичним станом, характеризується перетривалою, невизначеною причиною втомою, яка не поліпшується відпочинком та може погіршуватися після фізичного чи розумового навантаження. СХВ може супроводжуватися рядом інших симптомів, таких як проблеми зі сном, зниження концентрації та пам’яті, біль у м’язах або суглобах, головний біль та часті гортаневі інфекції. Причини СХВ поки що недостатньо вивчені, але можуть включати вірусні інфекції, гормональні порушення, психологічні фактори та інше.
- Професійне вигорання – це стан емоційного, фізичного та ментального виснаження, спричинене тривалим стресом та навантаженням на роботі. Воно відрізняється від СХВ тим, що його основною причиною є робочі фактори. Професійне вигорання проявляється емоційним виснаженням, зниженням віддачі від роботи та почуттям деперсоналізації.
Хоча СХВ та професійне вигорання мають деякі спільні симптоми, такі як втома, зниження концентрації та пам’яті, основні причини та фактори, що призводять до них, відрізняються. Лікування та підхід до кожного з цих станів також можуть бути різними.
Написати коментар
Бажаєте приєднатися до обговорення?Сміливо висловлюйте свою думку!