Як отримати статус біженця у Німеччині: особливості, статистика та ситуація для українців

З кожним роком Німеччина продовжує залишатися одним із провідних центрів притулку для людей, які змушені тікати від війни, переслідувань або гуманітарних криз. За офіційною статистикою, у 2023 році країна прийняла понад 350 тисяч заяв на отримання статусу біженця, що стало найвищим показником за останні роки. Серед них — і громадяни України, які після початку війни масово прибувають до ФРН.

У цьому матеріалі редакція сайту ЮА Мігрант розбирається, як працює система надання притулку у Німеччині, хто може розраховувати на захист, і чим відрізняється статус українців від класичних «біженців».

Хто може отримати статус біженця в Німеччині?

Згідно з Законом про надання притулку (Asylgesetz), право на статус біженця мають особи, які:

• зазнали переслідувань за політичні, релігійні або етнічні мотиви;
• належать до соціальних груп, які піддаються утискам;
• не мають змоги захистити себе у своїй країні.

Проте на практиці лише половина заявників отримує позитивне рішення, а решті або відмовляють, або переводять на інші форми тимчасового перебування, як-от “Duldung” (терпиме перебування).

Ситуація для українців: §24 AufenthG

На відміну від більшості біженців, українці в Німеччині не зобов’язані проходити довгу процедуру подання на притулок. З 2022 року діє спеціальна норма — параграф 24 Закону про проживання, що дозволяє:

• легально жити, працювати та навчатися у Німеччині;
• отримувати соціальну допомогу;
• записуватись на безкоштовні мовні курси;
• оформити медичне страхування.

Це — тимчасовий захист, який періодично продовжується. Проте варто пам’ятати, що статус за §24 не є постійним, і в перспективі рекомендується шукати альтернативні варіанти легалізації, наприклад через працевлаштування або навчання.

Як подати заявку на притулок?

Подати прохання про надання притулку можна:

• у міграційній службі (BAMF),
• у поліції, якщо перебуваєте на території Німеччини нелегально,
• або у спеціальних пунктах прийому біженців (Aufnahmeeinrichtung).

Після цього заявник автоматично направляється до одного з федеральних земель через систему EASY, де йому надають тимчасове місце проживання в притулку, проводять медичний огляд та беруть відбитки пальців.

Собеседування: ключовий етап

Одним із найважливіших етапів є особисте інтерв’ю в BAMF. Тут людина має пояснити, чому вона змушена була залишити свою країну. Більшість відмов пов’язані саме з непереконливими аргументами або відсутністю доказів переслідувань.

Важливо: одна неправда на співбесіді може зруйнувати всю справу, навіть якщо підстави для захисту були реальними.

Які ще існують статуси?

Крім класичного притулку, у Німеччині діють:

• субсидіарний захист — для тих, хто не відповідає критеріям біженця, але все ж не може повернутись додому через небезпеку;
• Duldung — «терпиме» перебування, коли депортація тимчасово неможлива (через війну, хворобу тощо);
• Ermessensduldung — індивідуальне рішення залишити людину, якщо вона інтегрувалась у суспільство (працює, навчається, має сім’ю в Німеччині).

Причини відмов у притулку

Найпоширеніші причини відмови:

• заявник вже подавав на притулок в іншій країні ЄС (Дублінська угода);
• відсутність особистого переслідування (а не загальної небезпеки);
• непереконливе інтерв’ю або суперечливі заяви;
• кримінальне минуле або фальшиві документи.

Повернення на Батьківщину: добровільно — з підтримкою

Якщо людина отримала відмову, вона може добровільно повернутися. Для цього існує програма REAG/GARP, яка передбачає:

• оплату квитків до країни походження;
• грошову підтримку (до 1200 євро на людину);
• допомогу на старт у вигляді обладнання, житла або консультацій на батьківщині.

Більше про програму — на сайті: www.returningfromgermany.de

Висновок

Процедура отримання притулку у Німеччині є непростою та вимагає часу, підготовки і витримки. Для українців діє спрощений механізм, однак варто думати про довгострокові рішення. Незалежно від статусу, важливо користуватися можливостями, які надає країна: мова, освіта, робота — ключ до майбутньої стабільності.

А як ви оцінюєте нинішню міграційну політику Німеччини та особистий досвід звернення до BAMF? Ваші думки можуть бути цікавими іншим читачам.