Переривчастий робочий час у Польщі: що варто знати працівнику

У Польщі роботодавці можуть впроваджувати різні системи організації робочого часу. Однією з менш відомих, але легально дозволених форм, є переривчастий робочий час (польськ. przerywany czas pracy). Йдеться про графік, коли працівник виконує обов’язки, наприклад, 4 години вранці та ще 4 години ввечері, а між цими періодами — кількагодинна перерва.

Хоч така модель не надто зручна для всіх, вона може бути вигідною в певних галузях. А головне — час перерви також підлягає оплаті, хоч і частково. На сайті ЮА Мігрант ми розповідаємо, як працює така система в Польщі, і що важливо знати працівникам, зокрема українцям.

Що таке переривчастий робочий час?

Переривчастий робочий час — це офіційно передбачена Трудовим кодексом Польщі (art. 139 Kodeksu pracy) форма організації праці, за якої між двома періодами роботи встановлюється перерва тривалістю до 5 годин, але не більше однієї на день.

Наприклад, графік може бути таким: 8:00–12:00 та 15:00–19:00. Перерва з 12:00 до 15:00 буде оплачуваною частково.

У яких випадках застосовується така система?

Переривчастий робочий час найчастіше використовується в компаніях, де є пікові години активності: транспорт, торгівля, обслуговування клієнтів, логістика. Наприклад, водії автобусів, касири супермаркетів або кур’єри можуть працювати саме за такою схемою.

Які типи договорів допускають переривчасту роботу?

Повноцінно ця модель регулюється лише для договорів про працю (umowa o pracę). У випадку цивільно-правових договорів (umowa zlecenie або umowa o dzieło) потрібно окремо прописати умови розірваного графіка в тексті договору, і тоді компенсація за перерву не є гарантованою законом.

Коли не можна застосовувати переривчасту систему?

Заборонено впроваджувати переривчастий графік, якщо працівник:

• працює за скороченим робочим тижнем;
• працює у вихідні за графіком;
• має еквівалентну систему робочого часу;
• задіяний у безперервному виробничому процесі;
• є вагітною жінкою;
• виховує дитину до 4 років — без письмової згоди;
• працює в охороні, пожежній охороні або аварійно-рятувальних службах.

Оплата часу перерви

Перерва між двома частинами робочого дня не враховується як робочий час, але підлягає оплаті в розмірі 50% звичайної погодинної ставки (як у випадку оплати за час простою).

Приклад:

Працівник із зарплатою 4800 злотих на місяць має 3-годинну перерву щодня. У березні він відпрацював 160 годин. Оплата за годину: 4800 / 160 = 30 злотих. Половина ставки — 15 злотих. За 3 години перерви на день × 20 днів = 900 злотих додатково.

Як офіційно ввести систему переривчастої роботи

Впровадити переривчастий графік можна через:

• колективний трудовий договір,
• погодження з профспілкою,
• у разі її відсутності — з представниками працівників.

У сільському господарстві ця система може бути закріплена прямо в трудовому договорі.

До речі, навіть якщо роботодавець запровадив цю систему без дотримання формальностей, працівник не втрачає права на оплату перерви (рішення Верховного суду РП, II PK 311/11).

Підсумок

Переривчастий робочий час — це законна форма графіка в Польщі, яка може бути зручною для окремих сфер. Попри більший проміжок між початком і завершенням робочого дня, працівник отримує компенсацію за час перерви, що може стати перевагою.

Як ви ставитеся до такої моделі роботи? Можливо, вже мали досвід? Ваша думка може бути цікавою для інших — не вагайтеся ділитися нею в обговоренні нижче.