Які обов’язки у пацієнтів у Польщі

Багато хто і часто говорить про права пацієнтів, коли доводиться звертатися до медичних установ Польщі. Однак пацієнт має не лише права, а й обов’язки, до яких відносяться, зокрема, правові положення, правила і норми, які діють в окремих поліклініках і лікарнях. Ба більше, невиконання обов’язків може призвести до дисциплінарної виписки з лікарні або відмови в амбулаторному обслуговуванні.

Які права є у пацієнтів? У яких випадках можуть відмовити в медичній допомозі? Відповіді читайте в цьому матеріалі.

ЗМІСТ

• Хто є пацієнтом у Польщі?
• Обов’язки пацієнта
• Чим загрожує пацієнтові недотримання правил, що діють у медичних установах?
  • Коли хворого можуть вигнати зі стаціонару?
  • Неможливість виписки, незважаючи на грубе порушення порядку
• Коли можуть відмовити в лікарняному листі?
• Висновок

Хто є пацієнтом у Польщі?

У Ustawie o prawach pacjenta (Законі про права пацієнтів) термін “пацієнт” застосовують як особу, яка звертається за медичними послугами або вже користується ними.

Згідно з визначенням, прийнятим Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), пацієнтом є особа, яка користується послугами охорони здоров’я, незалежно від того, здорова вона чи хвора. Таким чином, пацієнт визначається як будь-яка людина, яка вступила в контакт зі службами охорони здоров’я.

Слід розуміти, що, беручи до уваги принципи безпеки пацієнтів та їхньої взаємодії з медичним персоналом, на додачу до прав пацієнта медичні заклади (клініки, лікарні, приватні кабінети) також встановлюють свої обов’язки пацієнта. Тобто окрім нижчезазначених можуть бути присутні й інші обов’язки, характерні для конкретного закладу.

Обов’язки пацієнта

Відповідно до норм законодавства, кожен пацієнт повинен:

• Дбати про власне здоров’я, у т.ч. за рахунок профілактичної медичної допомоги.
• Цікавитися своїм здоров’ям і брати участь у лікуванні недуг.
• Виконувати рекомендації лікаря та іншого медичного персоналу щодо діагностики, лікування, реабілітації, зокрема щодо зміни способу життя.
• Ввічливо поводитися з лікарями та медичним персоналом.
• Виконувати всі рекомендації та вказівки медичного персоналу.
• Не залишати будівлю лікарні під час госпіталізації без явної згоди лікуючого або чергового лікаря.
• Поважати гідність інших пацієнтів, поважати їхнє право на недоторканність приватного життя та конфіденційність інформації про них.
• Дбати про належну особисту гігієну.
• Дотримуватися правил розпорядку, що діють у цьому медичному закладі (наприклад, не палити, не вживати алкоголь, дотримуватися тиші, дотримуватися розпорядку дня, пожежної безпеки тощо).
• Не наражати на небезпеку здоров’я інших пацієнтів (наприклад, шляхом зараження).
• Дотримуйтесь рекомендацій медичного персоналу під час використання мобільних телефонів та іншої техніки.
• Дбайливо ставитися до майна медичного закладу.

Очевидно, що в переліку є як чіткі параметри необхідної/неприпустимої поведінки, так і доволі загальні норми, довести виконання/невиконання яких непросто. Наприклад, недотримання правил лікарні чи розпивання алкогольних напоїв зафіксувати й довести нескладно, а от чи дбала людина про своє здоров’я, чи цікавилася ним – поняття відносне.

Відповідно, можливі наслідки так само будуть прямо пов’язані з можливістю встановлення і доведення факту порушення обов’язків.

Чим загрожує пацієнту недотримання правил, що діють у медичних закладах?

У разі недотримання пацієнтом положень про обов’язки пацієнта або поведінки, що суперечить закону, невиконання вказівок медичного персоналу, медичні працівники можуть повідомити охорону закладу або поліцію для вжиття заходів реагування.

Медичний заклад має право виписати порушника з палати (якщо це лікарня) за умови відсутності загрози для здоров’я та життя пацієнта.

Коли хворого можуть вигнати зі стаціонару?

Хворого може бути виписано зі стаціонару чи іншої медичної організації, що провадить медичну діяльність у цілодобовому та стаціонарному медичному обслуговуванні, коли хворий грубо порушує порядок або перебіг процесу надання медичних послуг (наприклад, наполегливо порушує спокій інших пацієнтів, зазіхає на їхню особисту гідність).

Водночас відмова або припинення надання медичних послуг не може спричинити пряму загрозу життю чи здоров’ю пацієнта або життю чи здоров’ю інших осіб (p.3, ust.1, art.29 Ustawy o działalności leczniczej – Закон про медичну діяльність).

Оцінку того, чи існують умови загрози життю або здоров’ю, у кожному випадку проводить керівник медичного закладу або уповноважений на це лікар. Така оцінка потребує детального та ретельного аналізу стану здоров’я пацієнта відповідно до сучасних медичних знань.

Однак у разі порушення порядку або перебігу процесу надання медичних послуг, що полягає у скоєнні пацієнтом злочину, керівник медичного закладу повинен повідомити про це правоохоронні органи.

Неможливість виписки, незважаючи на грубе порушення порядку

Ще раз повторимо – хворий, який навіть грубо порушив порядок або перебіг процесу надання медичних послуг, не підлягає виписці в разі, якщо це може створити загрозу його здоров’ю або життю, зокрема, якщо подальше лікування не може проводитися в амбулаторних умовах в іншому медичному закладі.

Однак у такому разі мають бути вжиті відповідні заходи захисту, зокрема поміщення хворого в ізолятор. В особливо обґрунтованих випадках, особливо за необхідності захисту інших хворих, щодо хворого, який порушив порядок, можуть бути застосовані заходи прямого примусу.

Коли можуть відмовити в лікарняному листі?

У цьому випадку йдеться про амбулаторне лікування. З 2018 року лікарі видають тільки електронні лікарняні листи, т.зв. е-ZLA. https://ua-migrant.pl/likarnyanyj-u-polshhi-yak-otrymaty-elektronnyj-lyst/ Роботодавець має до них доступ одразу після їх оформлення на порталі PUE ZUS. https://www.zus.pl/pue Завдяки цьому, співробітнику більше не потрібно турбуватися про передачу паперового лікарняного начальству. З 1 січня 2023 року кожен платник внесків (тут: роботодавець) повинен мати обліковий запис у PUE ZUS, що робить цю практику повсюдною в РП.

Однак сказане не звільняє співробітника від обов’язку попередити роботодавця про наявність лікарняного. Працівник повинен повідомити про хворобу негайно, тобто не пізніше, ніж на другий день відсутності (виняток – відсутність такої можливості за станом здоров’я або з інших не залежних від пацієнта обставин). Спосіб надання інформації роботодавцю має бути зазначений у регламенті компанії. Якщо таких правил не встановлено, співробітник може зробити це особисто або через іншу особу, телефоном, через інші засоби зв’язку або поштою.

Співробітник, який отримує лікарняний у зв’язку з доглядом за хворим членом сім’ї (наприклад, лікарняний на дитину), також має додаткові обов’язки.

Відповідно, невиконання зазначених обов’язків особою, яка отримала лікарняний лист, може призвести до його анулювання, і як наслідок, відмови від подальшого лікування.

Ще один поширений випадок анулювання L4 (лікарняного листка) – обман роботодавця, коли лікарняний узято, а фактично співробітник не хворіє. Нагадаємо, що і роботодавець, і представники ZUS мають право здійснювати перевірку працівника, який хворіє. Якщо буде виявлено порушення, дні відсутності будуть враховані як прогули, що може призвести і до дисциплінарного звільнення з роботи. https://ua-migrant.pl/zwolnienie-dyscyplinarne-shho-robyty-yakshho-zvilnyly-za-statteyu-v-polshhi/

Висновок

Дотримання обов’язків – вимога до всіх людей, які проживають у Польщі, зокрема й до пацієнтів. Порушення можуть призвести до найсерйозніших наслідків: від відмови в медичному обслуговуванні до звільнення з роботи. Але треба знати, що навіть найсерйозніше порушення не може призвести до виписки зі стаціонару, якщо це може завдати прямої шкоди життю або здоров’ю самого пацієнта чи інших осіб.