Заповіт Т.Г. Шевченка польською

“Заповіт” — це одне з найвідоміших творів Тараса Григоровича Шевченка, яке увібрало в себе глибокий патріотизм та безсмертний дух українського народу. Його слова резонують у серцях українців не лише як літературний шедевр, а й як моральний заповіт поколінь. Представлення цього культового твору польською мовою відкриває перед нами унікальну можливість поглянути на знамениту поему під іншим кутом, збагачуючи міжкультурний діалог та взаєморозуміння між двома сусідніми народами. Осмислення “Заповіту” через призму іншої мови та культури допомагає глибше зануритися в універсальні цінності свободи та гідності, що є актуальними й сьогодні.

Заповіт Т.Г. Шевченка польською з транскрипцією

Kiedy umrę to na wzgórzu [Кєди умре то на взгужу]

Wznieście mi mogiłę, [Взнєшьчє мі могіле]

Pośród stepu szerokiego [Пошьрюд степу шерокєго]

Ukrainy miłej. [Украіни мілей]

---

Aby łany rozłożyste [Аби лани розложисте]

I brzeg Dniepru stromy [І бжег Днепру строми]

Można było widzieć, słyszeć [Можна било віджєчь, слишечь]

Jego grzmiące gromy. [Єго гжмьонце громи]

---

Gdy uniesie z Ukrainy [Гди унєшє з Украіни]

Do sinego morza [До шінего можа]

Wrażą krew… dopiero wtedy [Вражо крев… допєро втеди]

I łany, i wzgórza. [І лани і взгужа]

---

Wszystko rzucę i ulecę [Вшистко жуце і улєце]

Do samego Boga, [до самого Бога]

Aby modlić się… aż dotąd [Аби модлічь шє…аж дотонд]

Ja nie uznam Boga. [Я нє узнам Бога]

---

Pochowajcie mnie i wstańcie, [Поховайчє мнє і встаньчє]

I kajdany rwijcie, [І кайдани рвійчє]

I posoką, wrażą juchą, [І посоко вражо юхо]

Wolność swą obmyjcie. [Вольношьчь сво обмийчє]

---

Mnie zaś w wielkiej już rodzinie, [Мнє зашь в вєлькєй юж роджінє]

W kraju wolnym, nowym, [В краю вольним новим]

Pamiętajcie wspomnieć czasem [Памєнтайчє вспомнічь часем]

Dobrym, cichym słowem. [Добрим чіхим словем]

---

Шевченко T. Г. Кобзар. / Перекл. з укр. Упоряд. В. Сирокомля.— Вільно, 1863.— 122 с.

Заповіт Т.Г. Шевченка польською (аудіо / слухати)

Заповіт Т.Г. Шевченка польською (відео / дивитися)

Заповіт Т.Г. Шевченка в оригіналі українською

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

---

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу… отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися… а до того

Я не знаю Бога.

---

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

---

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.