Дискримінація клієнта в Bank Millennium: кейс про нерівний доступ до банківських послуг

У XXI столітті, коли цифрові сервіси є нормою, доступ до базових банківських послуг має бути рівним для всіх легально проживаючих осіб — незалежно від громадянства. Проте практика одного з провідних банків у Польщі — Bank Millennium S.A. — виявила прикрий виняток із цього правила.

Ця стаття — реальний опис ситуації, що може стати прецедентом у боротьбі за рівне ставлення іноземців, зокрема українців, у польських фінансових установах.

🧾 Суть справи

Клієнт банку Millennium — іноземець, який легально проживає в Польщі на підставі Karty Pobytu, має Profil Zaufany, Pesel, а також є чинним клієнтом банку, який має спільний рахунок з дружиною.

Його мета — відкрити власний, індивідуальний рахунок онлайн, без додаткового фізичного відвідування відділення, оскільки він вже верифікований банком і має електронну ідентифікацію, визнану польською державою. Технічно це все реалізовано зі сторони банку, але як виявилося, окрім іноземців.

🚫 Відмова банку

Банк відмовив у відкритті рахунку через онлайн-сервіси (Millenet), пояснюючи це тим, що:

• у клієнта немає польського dowodu osobistego, а
• в системі банку відсутній доступ до баз даних Karty Pobytu, що нібито унеможливлює ідентифікацію. Хоча це взагалі не стосується проблеми.

Ці аргументи виглядають формально правдоподібно, але не витримують логіки:

• клієнт вже є верифікованим користувачем банку,
• має Profil Zaufany (державний механізм ідентифікації),
• не просить новий статус, а лише розширення вже чинного обслуговування.

⚖️ Ознаки дискримінації

Поведінка банку має всі ознаки непрямої дискримінації за ознакою громадянства:

• 💬 Рівна послуга (konto indywidualne) доступна лише громадянам Польщі, а іноземці змушені проходити додаткові, фізичні, обмежувальні процедури.
• 💬 Відмова базується на типі документа, що прямо пов’язаний з національною приналежністю.
• 💬 Банк не надає юридичного обґрунтування, чому вже фактичний клієнт не може бути ідентифікований онлайн, як інші. Тобто банк не визнає ані того, що людина вже є клієнтом банку, маючи спільний рахунок з дружиною, ані того, що незнайому чи нову людину (легального проживаючого іноземця) можна ідентифікувати онлайн так само як то відбувається для громадян Польщі.

📜 Юридичне підґрунтя порушення

Ситуація порушує одразу кілька норм:

🏛️ Конституція РП – Art. 32

„Wszyscy są wobec prawa równi. Nikt nie może być dyskryminowany…”

⚖️ Ustawa z dnia 3 grudnia 2010 r. o równym traktowaniu

Забороняє дискримінацію у доступі до товарів і послуг через громадянство.

🇪🇺 Dyrektywa 2000/43/WE UE

Гарантує рівне ставлення незалежно від походження, раси чи етнічності.

‼️ Отже, дії банку можуть бути класифіковані як дискримінація у сфері надання послуг — згідно з польським та європейським правом.

🎁 “Компенсація” — goodie-карта?

У відповідь на скаргу клієнта банк запропонував… подарункову карту goodie на 200 zł — як жест „за незручності”. Хоча прямо своєї провини НЕ визнає.

Жодного визнання помилки, жодного перегляду політики, жодної відповідальності.

З юридичної точки зору, це:

• не є компенсацією,
• не припиняє юридичних претензій,
• може трактуватися як неформальна спроба “зам’яти” ситуацію.

📌 Поточний статус і дії

Клієнт:

• не приймає позицію банку, оскільки його право як верифікованого клієнта порушено,
• розглядає:
  • скаргу до Rzecznika Finansowego,
  • wezwanie do zapłaty (вимогу компенсації за моральну шкоду, втрачений час),
  • позов до суду за zadośćuczynienie згідно з art. 24 i 448 Kodeksu cywilnego.

📣 Принципова позиція

Це справа не тільки про рахунок, а про питання рівності перед законом та відповідальність банків як інституцій, що мають суспільну довіру.

«Я не згоден з тим, що іноземців, які легально проживають та ідентифіковані, обслуговують як людей другого сорту. Податкова чудово приймає від мене податки онлайн (без моєї присутності фізичної), і щорічну декларацію про доходи я також без проблем подаю через інтернет. У цій системі мене ідентифікують бездоганно. А ось із банками — справжнє лихо.», — каже клієнт.

📢 Висновок

❗Фінансова дискримінація — не дрібниця.
Це не про обурення, а про реальні правові порушення, які можуть і мають бути оскаржені.

Цей кейс — сигнал не лише для Bank Millennium, але і для всієї банківської сфери:

рівний доступ до послуг — не привілей, а обов’язок.