Збір грибів у Німеччині: традиції та правила

Розповідаємо про німецькі правила та традиції, місця та час збирання грибів, обмеження закону, поради з безпеки та способи приготування. І дамо відповідь на саме головне питання «Чи можна збирати гриби в Німеччині з правової точки зору»

Грибів у Німеччині багато. Німці їх майже не збирають. Південь багатий на змішані ліси, що ростуть на схилах численних гір. Німці старанно дбають про природу та екологію. Тож у тутешніх грибах немає шкідливого свинцю чи інших домішок, навіть неподалік великих міст.

Українці люблять збирати гриби значно більше німців. Бюргери охоче їдять покупні грибочки, але відправлятися в ліс за здобиччю не прагнуть.

Споживати «дикі» гриби в Німеччині в пристойному суспільстві вважається небезпечною справою, на яку наважуються відчайдушні люди. Причина не тільки в страху отруїтися або в бридливості.

ЗМІСТ

• Закони
• Обмеження
• Місця та час збору
• Поведінка грибників
• Навчання збору грибів
• Отруйні гриби
• Отруєння
• Гриби у магазинах
• Приготування

Закон про охорону природи

У Німеччині прийнято не напружувати природу через дрібні людські потреби і забаганки. Погуляти та подихати свіжим повітрям – завжди будь ласка. Назбирати дрова і розвести багаття під час пікніка на природі – це злочин.

Обмеження стосуються і грибів. Спеціальний закон захищає дари природи від надспоживання:

Кожен має право … збирати гриби, що ростуть у природі, … у місцях, куди не заборонено доступ, у невеликих кількостях для власного вживання… BNatSchG §39(3)

А от яка ця «невелика кількість» регіони вирішують самостійно. Німеччина – федеративна країна з високою часткою самовизначення з питань охорони природи. Кожна земля приймає закон самостійно.

Збір грибів у німецьких лісах

У цілому вважається прийнятним обсяг, який сім’я грибника з’їсть на обід і ще трохи на вечерю залишиться.

Якщо “в грамах”, без питань допускається виносити з лісу 250 грамів грибів на особу. Далі залежить від місцевих обмежень.

Сім’єю вважається коло осіб, які проживають разом із грибником. Любителів покликати рідню на дачу та нагодувати двома відрами на завтрак чекає штраф до 5000 євро.

Теоретично природоохоронна організація – Naturschutzbehörde – може видати дозвіл на збирання грибів у великих кількостях. Які аргументи спрацюють, залежить від місцевої специфіки. Можливо, у конкретному регіоні чиновники природоохорони не запроваджують суворих обмежень.

Зрозуміло, навколо німецьких лісів не чергують поліцейські, які обшукують кожного грибника. Можна 20 років ходити до лісу і жодного разу не зустріти контролера.

Але німців зупиняє не страх опинитися оштрафованим, а реальна турбота про природу. Навіщо тягнути з лісу гриби, якщо в магазині продаються смачні печериці? Об’їдати звірів непристойно!

Тому культура збирання грибів серед німців не розвинена. Відрізнити сироїжку від білого здатні одиниці – для бюргерів вони всі “на один вигляд”. Ну, хіба що, лисички виглядають особливо, але вони й у супермаркеті продаються, вирощені на фермах.

Німці похилого віку, що живуть у селищах, час від часу збирають гриби. Зазвичай вони віддають перевагу якомусь одному виду. Наприклад, беруть лише маслюки, не звертаючи уваги на боровики. Грибники-німці українським збирачам зазвичай не конкуренти.

Де і які гриби збирають німці – підслуховувайте у німецькій групі грибників https://www.facebook.com/groups/1760287737597818/

Обмеження на збирання певних видів грибів

Різноманітність видів грибів у Німеччині величезна – 4400 , з яких третина занесена до Червоної книги. І серед них чимало їстівних.

Під особливим захистом знаходяться:

• Боровик
• Лисичка
• Гомф (свиняче вухо)
• Груздь червоно-коричневий
• Подосиновик
• Підберезник
• Сморчок

Неважко помітити, що гриби у цьому списку відносяться до улюблених їстівних для пересічного українця. Такі гриби можна брати в мінімальних кількостях, зберігаючи грибницю і дотримуючись правильної техніки безпечного зрізання.

Також існує список їстівних грибів, які збирати без особливого дозволу взагалі заборонено:

• Трюфель
• Зеленушка
• Гігрофор ранній
• Гігроцибе
• Подольшаник
• Боровик
• Цезарський гриб
• Альбатреллус (трутовик)

Що залишається для промислу? У лісах у великій кількості ростуть польські гриби, маслюки, моховики. А сироїжки зустрічаються навіть уздовж стежок на узліссях.

Де і коли збирати гриби у Німеччині

Сезон збору в Німеччині починається із середини серпня і триває до кінця жовтня. Деякі з найбільш популярних видів грибів у ФРН, такі як білий, боровик, маслюк, лисички та печериці, ростуть у лісах, парках та інших природних зонах по всій країні. Але перед грибним «полюванням» не полінуйтеся — прочитайте правила для конкретного регіону.

Найвідоміші місця для збирання грибів у Німеччині

• Шварцвальд (“Чорний ліс”) – великий масив у південній частині країни, відомий своїми білими та чорними грибами.
• Ейфельський ліс на заході Німеччини, уздовж кордону з Бельгією. Популярна локація для грибників, де ростуть рідкісні види, наприклад чорний трюфель.
• Харцські гори – регіон на північному сході.
• Рейнська низовина у західній частині Німеччини.
• Форест («Ліс») у центральній ФРН.

Трюфелі у Німеччині: кому можна збирати і як знайти

Мало того, що трюфель важко знайти, так ще й збирання його у ФРН можливе лише за наявності особливого дозволу. Цей вид знаходиться під особливою охороною та занесений до Червоної книги (Rote Liste). Тому збирати його з метою продажу не можна виключно для свого столу. У крайньому випадку для проведення якихось наукових досліджень. Саме цим пунктом і користуються мисливці за трюфелями — багато збирачів делікатесного гриба називають себе дослідниками.

Завдяки цій забороні активно процвітає бізнес, який продає тури Францією та Італією з метою пошуку трюфелів. Там цих грибів набагато більше, ніж у Німеччині, тому дозволяється збирати скільки завгодно.

Але помітити трюфель неозброєним оком практично неможливо. Він росте під деревами, в тіні. При цьому виглядає як грудка землі, камінчик або шматочок кори. Капризний гриб росте не будь-де, а там, де грунт містить велику кількість кальцію. Так що серйозно налаштованому на успіх грибнику доведеться обзавестися геологом, який знає місцевість, і навченим собакою. Так як пес використовується в бізнесі, на нього не доведеться платити собачий податок!

Собаку можна замінити – існують спеціально видресовані на пошук трюфелів свині. Звісно ж, коштують такі тварини-шукачі дуже дорого. Адже для того, щоб їх видресувати, потрібно мати трюфелі, які доведеться спочатку знайти. Або купити. І те, й інше недешево.

Є ще варіант. У Німеччині знято заборону на розведення трюфелів на своєму городі. Достатньо посадити в саду ялинки в ґрунт, багатий на кальцій, посадити грибницю і збирати врожаї. Щоправда, щонайменше через 7 років. Саме стільки потрібно трюфелям, щоб «прорости». Та й збирати врожаї вдасться лише протягом найближчих десяти років — потім грибне господарство почне вироджуватися, поки не зникне назавжди.

Поведінка в лісі

Німецькі правила регулюють допустиму кількість та дозволені види грибів. Але перебування на природі також пов’язане з обов’язком дотримуватись законів.

Збирати гриби у Німеччині дозволяється у зонах з відкритим доступом. Дивіться на знаки під час з’їзду з основних доріг.

Збір заборонено:

• в зонах охорони природи – Naturschutzgebiet,
• на обнесених парканом ділянках,
• у місцях, де ведеться деревозаготівля та обробка лісу,
• на приватних територіях,
• у громадських парках.

Велике значення для німецьких грибників має рівень пожежної небезпеки. Щоб не нарватися на штраф, у спеку року слідкуйте за ймовірністю лісових пожеж у регіоні. При рівні 3 забороняється залишати лісові стежки, і з четвертого взагалі не можна заходити ліс.

З початку березня до кінця жовтня в німецьких лісах діє заборона на паління цигарок.

У Німеччині прийнято делікатне, чуйне та спокійне ставлення до природи. Тому грибник у лісі зобов’язаний виявляти максимальну обережність, щоб не нашкодити рослинам та тваринам.

Смітити, розводити вогонь, вбивати живність абсолютно заборонено.

Прогулянка лісом із собакою без повідця допускається не скрізь. У деяких землях заборонено спускати псів із прив’язі.

Що знадобиться грибнику в Німеччині

Німецькі грибники обзаводяться нехитрою екіпіровкою:

• Водонепроникне взуття та костюм для захисту від негоди та комах, наприклад, комарів та кліщів.
• Кошик.
• Рюкзак для їжі та води.
• Книга або мобільний додаток з описом різновидів грибів, щоб не ризикувати набрати поганок.
• Гострий ножик для зрізання.
• Щітка для очищення бруду та листя, щоб не тягнути додому сміття.

Навчання збору грибів у Німеччині

Раніше наші пращури промишляли збиранням і передавали накопичені знання з покоління до покоління. Але у вік цифрової глобалізації нащадки рано відриваються від коріння. Навички збирання грибів у сім’ї набувають небагато членів родини.

У Німеччині, які цікавляться цим заняттям, відвідують курси та проходять навчання в народних школах VHS та спілках захисту природи NABU. Викладач збирає групу та вирушає до місцевих грибних місць, щоб на практиці показати тонкощі.

Якщо цікавість переростає у хобі, грибник може вступити до місцевого ферайну — гуртка любителів збирання грибів. Спільні походи збагатять навички та допоможуть підтягнути мову, спілкуючись із німцями.

Отруйні гриби у Німеччині

У німецьких лісах зустрічаються небезпечні (іноді смертельно) гриби, наприклад:

• Біла поганка – Amanita virosa. Містить аманітін, здатний пошкоджувати нирки та печінку.
• Синя поганка – Amanita muscaria. У складі — мускарин та іботенова кислота, що викликають запаморочення та галюцинації.
• Пантерний гриб – Amanita pantherina. Мусцімол, що міститься, провокує нудоту, блювоту, запаморочення.
• Мухомор психоделічний – Psilocybe cubensis галюциногенні психоактивні речовини, які можуть викликати галюцинації та інші змінені стани свідомості.

Допомога німецьких грибників-експертів

Зібраний видобуток можна перевірити на їстівність та відсутність шкідливих речовин у експертів Pilzsachverständigen. Це люди із сертифікатами після здобутої спеціальної тематичної освіти. Крім зниження ризику отруїтися може дізнатися щось нове про місцеві особливості грибного збору.

Щоб знайти грибних експертів у Німеччині, достатньо вбити у поле пошуку Pilzsachverständigen та назву міста. Також бази даних фахівців є на порталах Pilzfinder або Mykoweb, або на сайтах німецьких асоціацій грибників — наприклад, Deutsche Gesellschaft für Mykologie eV (DGfM) або Verband für Pilzkunde eV (VfP).

Що робити у разі отруєння грибами у Німеччині

Якщо неїстівний гриб потрапив у їжу, можливе отруєння.

Типові симптоми:

• Пітливість
• Нудота
• Блювота
• Діарея
• Запаморочення

У важких випадках:

• Галюцинації
• Проблеми з зором
• Припадки
• Втрата координації
• Судоми
• Прискорене серцебиття

Негайно звертайтеся до лікаря, якщо через кілька годин після їди відчули себе погано. Беріть із собою залишки грибів, щоб швидше визначити тип токсину та підібрати протиотруту.

Телефонуйте на гарячу лінію при отруєннях у Німеччині. Залежно від регіону набирайте відповідний номер:

• Берлін: 030/19240
• Бонн: 0228/19240
• Ерфурт: 0361/730730
• Фрайбург: 0761/19240
• Геттінген: 0551/19240
• Хомбург/Саар: 06841/19240
• Майнц: 06131/19240
• Мюнхен: 089/19240

Вибір грибів у німецьких магазинах

Безпечніше ласувати грибами з магазину. У будь-якому німецькому супермаркеті доступні на вибір 2 сорти печериць: коричневі та білі.

Інші гриби в магазинах зустрічаються рідше. У відділі заморозки знайдуться білі та лисички. Але зі свіжими по смаку не порівняти.

Вибір маринадів також невеликий. Печериці в консервованому вигляді підходять для салату або підлив. Опеньки та грузді бувають непоганими, але коштують порівняно дорого і за смаком відрізняються від солінь, звичних іммігрантам.

Як готують гриби у Німеччині

Бюргери використовують багато способів приготування грибів, і в кожному регіоні свої традиційні рецепти. Ось, що у ФРН люблять робити з грибами:

• Смажити. На сковороді разом з цибулею та іншими спеціями, такими як чебрець та розмарин. Або на грилі — виходить дуже смачно, особливо якщо зверху покришити сир.
• Тушити. На низькому вогні з цибулею, вершковим маслом, іноді бульйоном.
• Запікати. У духовці з ароматними травами типу базиліка або петрушки та сиром.
• Варити суп. Грибний – класичний із німецької кухні. Спочатку гриби тушкують із цибулею та морквою, а потім додають бульйон або вершки.
• Додавати до салату. Нарізають сирі гриби тонкими скибочками, перемішують із зеленню, овочами, оливковою олією та оцтом.

Бюргери часто подають піджарку або тушковану грибну суміш як гарнір до м’ясних страв зі свинини, яловичини та курки. Або використовують гриби в рагу та соусах.

Найбільше німці споживають печериці. Це частий інгредієнт національної кухні Німеччини.