Робота в положенні стоячи в Польщі: права та обов’язки

Умови роботи в Польщі можуть бути різними, при цьому досить поширеним є виконання обов’язків у положенні стоячи (постійно або періодично). Це не завжди важка фізична праця – сюди можна зарахувати і тих, хто трудиться на невпинному конвеєрі, і, наприклад, перукарів або кухарів. Однак у будь-якому разі така робота кваліфікується як несприятлива (з погляду впливу на працівника).

Які обов’язки роботодавця перед співробітником, який працює стоячи? Які небезпеки для здоров’я несе стояча праця? Що повинен зробити сам співробітник, щоб убезпечити себе? Відповіді читайте в цьому матеріалі.

ЗМІСТ

• До яких типів договорів належать норми для стоячої роботи?
• Стояча робота та обов’язки роботодавця
• Стояча робота: плюси і мінуси
• Що варто зробити співробітнику, який працює на ногах?
• Висновок

До яких типів договорів належать норми для стоячої роботи?

Існує не так багато правил, що стосуються цієї теми. За великим рахунком, це тільки норми art.207 Kodeks Pracy (k.p.), що вимагають від роботодавця дотримання правил безпеки праці та створення на робочому місці безпечних і гігієнічних умов, і §49 Rozporządzenie Ministra Pracy i Polityki Socjalnej w sprawie ogólnych przepisów bezpieczeństwa i higieny pracy (Постанова Міністра праці та соціальної політики про загальні правила охорони праці й техніки безпеки – далі Постанова), про яку детально поговоримо далі.

Однак існує в Трудовому кодексі РП і ще одна стаття – art.304 k.p., відповідно до якої, норми art.207 k.p. поширюються на всі випадки, якщо виконання обов’язків працівником (виконавцем, підрядником) відбувається в місці наданому роботодавцем (замовником).

Відповідно, усе, сказане далі, стосується всіх типів договорів: до умов про працю безальтернативно, до цивільно-правових – за умови роботи в місці, зазначеному роботодавцем (тобто в переважній більшості випадків).

Стояча робота та обов’язки роботодавця у Польщі

Робота стоячи (пол., praca w pozycji stojącej) визначається як несприятливий фактор (пол., czynnik uciążliwy), тобто такий, вплив якого на працівника може спричинити нездужання або надмірну стомлюваність, але не призводить до стійкого погіршення здоров’я. Однак ці умови праці можуть стати причиною тривалішої відсутності на роботі через хворобу та зниження продуктивності праці.

З точки зору охорони праці та техніки безпеки (§49 вищезгаданої Постанови), роботу в положенні стоячи слід розділяти на два види, а саме:

1. Робота, яка не потребує постійного стоячого положення.
2. Робота, що вимагає постійного стояння або ходьби.

У разі роботи, яка не потребує постійного стоячого положення, роботодавець зобов’язаний надати працівникам можливість сидіти.

Якщо йдеться про постійне положення стоячи, то роботодавець зобов’язаний надати працівникам місце поруч із робочою зоною, де працівник матиме можливість відпочити сидячи. В обох випадках сидіння мають відповідати вимогам польських стандартів.

Важливо зазначити, що в цьому випадку місцем відпочинку не може бути їдальня або інше місце приймання їжі, оскільки вони є санітарно-гігієнічними приміщеннями. Це встановлено в Постанові Вищого арбітражного суду РП (OSK 1263/2006).

При цьому роботодавець повинен надати працівникові місце, де він матиме можливість відпочивати, не перериваючи робочого процесу, а в разі погіршення самопочуття він зможе відпочити, недалеко від робочого місця.

Стояча робота у Польщі: плюси та мінуси

Переваги роботи на ногах досить умовні. Як правило, до них відносять:

• Більш швидке спалювання калорій і рухи, що дають змогу тримати тіло в кращій формі, ніж під час сидячої роботи.
• Більш швидке та ефективне виконання завдань, більша концентрація (щодо сидячої роботи).
• Зниження сонливості протягом дня.

На практиці, говорячи про роботу стоячи, все ж частіше розуміють необхідність через специфіку техпроцесу, а не якісь ефемерні вигоди для фігури. Однак якщо робота, навпаки, сидяча, періодичне вставання справді не зашкодить.

Що стосується недоліків, то вони досить очевидні. До найбільших загроз належать:

• сильне навантаження на м’язи нижніх кінцівок і спини;
• вища витрата енергії порівняно із сидячим положенням;
• більше кровопостачання нижніх кінцівок за рахунок ішемії в інших частинах тіла;
• несприятливе статичне навантаження на ноги;
• недостатнє постачання кров’ю і киснем зв’язок, що забезпечують рух хребта.

На жаль, обов’язки роботодавця обмежені вищевказаними вимогами, якщо не брати до уваги також загальну необхідність забезпечити безпечне місце роботи. Тому співробітник, який виконує стоячу роботу, повинен і сам потурбуватися про своє здоров’я.

Що варто зробити співробітнику, який працює стоячи на ногах?

Особливу увагу працівникові слід приділяти правильному та природному положенню тіла. Варто встати, трохи розставивши ноги, це допоможе зберегти правильний баланс. Також важливим є відповідне взуття, бажано спортивне, можливо з ортопедичними устілками, щоб знизити стомлюваність.

Крім цього варто звернути увагу на такі поради:

• Робоча поверхня має бути на оптимальному для росту співробітника рівні, щоб йому не доводилося ні тягнутися до роботи, ні нахилятися до неї.
• Освітлення має бути досить яскравим, щоб, знову ж таки, не доводилося нахилятися або приймати інше неприродне положення під час роботи.
• Намагатися максимально рухатися, щоб поза не була статичною. Можна зробити кілька нахилів, присідань, щоб стимулювати кровообіг.

Після роботи бажано частіше гуляти та вести активний спосіб життя. Не завадить кілька хвилин полежати з піднятими ногами, що допоможе усунути набряк, не буде зайвим і масаж ніг.

Висновок

При стоячій роботі співробітнику мають бути створені максимально комфортні умови праці, зокрема можливість відпочити сидячи. Однак і сам працівник повинен не забувати про своє здоров’я, намагаючись мінімізувати шкідливий фактор роботи на ногах.